Стан українських доріг та безпека на дорогах традиційно привертають багато уваги українського суспільства. Актуальність питання безпечності доріг неодноразово піднімалась як в українському парламенті, так і на засіданнях Уряду, а правове забезпечення цього нещодавно зазнало істотних змін. Однак, не зважаючи на це, аварійність на дорогах залишається однією із найвищих в Європі. Питання профілактики ДТП, роботу патрульної поліції та найближчі законодавчі новели ми обговорювали з народним депутатом України, членом фракції політичної партії «Народний Фронт», членом Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Ігорем Котвіцьким.
Ігоре Олександровичу, чому на Вашу думку настільки вкрай напружена ситуація на українських дорогах?
Загальна протяжність державних автомобільних доріг України складає близько 170 тисяч кілометрів, ще понад 250 тисяч кілометрів – це дороги на території населених пунктів. Більше половини доріг з твердим покриттям перебувають у критичному стані. Для того, щоб навести лад з настільки розгалуженою мережею доріг, потрібна концентрація значного матеріального та людського ресурсів. Так, у 2016 році народилась ідея створення Дорожнього фонду, яку підтримали депутати фракції «Народного Фронту». Тепер на заходи з безпеки дорожнього руху, згідно закону, має бути передбачено не менше 5% вказаного фонду. Але безпека на дорогах перебуває не стільки в площині якісного дорожнього покриття чи у ефективній дорожній розмітці, а скільки у свідомості водіїв, здатності останніх дотримуватись визначених суспільством правил поведінки, а також безпечності самих транспортних засобів.
Тоді, на Вашу думку, чи взагалі можливо покращити ситуацію на українських дорогах?
Я переконаний, що кожен на своєму місці має відповідально робити свою роботу. Наприклад, під час останніх грудневих снігопадів, які паралізували рух в чотирьох областях України, підрозділи Національної поліції, Державної служби з надзвичайних ситуацій та Служби автомобільних доріг чітко виконували свою роботу, завдяки чому вдалось досить швидко ліквідувати наслідки негоди та відновити рух. Якщо вести мову про зменшення аварійності на дорогах, то до цього питання необхідно підійти комплексно. На мою думку, є п’ять головних факторів, що визначають порядок на дорогах. Частина з цих кроків робиться, частину доведеться ще зробити.
Про які саме кроки йдеться?
Передусім, необхідно прискорити темпи виконання робіт із відновлення дорожнього покриття, розширення та будівництва нових доріг. У бюджеті на 2019 рік передбачено понад 55 млрд. гривень на будівництво і ремонт доріг, що на 14% більше ніж у бюджеті 2018 року. При цьому, я підтримую позицію Уряду, що ремонт доріг має бути капітальним. Також, в Україні мають відновитись роботи із будівництва транспортних розв’язок. Особливо їх нестача гостро відчувається у великих містах та на перевантажених автомагістралях.
Другим кроком має стати підвищення вимог до технічного стану транспортних засобів. Тобто, держава має гарантувати, що весь транспорт на дорогах у належному технічному стані. Це стосується і автомобілів, і, що дуже важливо, транспортних засобів, які здійснюють перевезення пасажирів. Окремим аспектом є впровадження дієвого вагового контролю за вагою вантажівок, особливо влітку, внаслідок чого дорожнє полотно швидко руйнується.
Третій крок стосується законодавчої сфери. Потребує вдосконалення правовий механізм щодо невідворотності притягнення до відповідальності водіїв-порушників.
Ви маєте на увазі, що потрібно знову посилювати відповідальність водіїв, які порушують правила дорожнього руху?
Як правило, лише посиленням відповідальності складно досягти необхідного результату. Багато водіїв порушують правила дорожнього руху, так як вважають, що ніхто цього не помітить або що вони зможуть так чи інакше уникнути відповідальності. У великих містах із напруженим рухом, навіть дрібні порушення можуть спричинити критичні наслідки та цим самим створити перешкоди для інших учасників руху, громадського транспорту, а також автомобілів швидкої, поліції, пожежників тощо. Тому, я послідовно виступаю за встановлення камер відео спостереження за дорожньою обстановкою та для фіксації порушень ПДР в автоматичному режимі. На жаль, на сьогодні більше половини ДТП в Україні відбувається саме через перевищення швидкості.
Наприклад, в одній із найбезпечніших країн світу ОАЕ практично немає вуличних поліцейських патрулів, адже на дорогах і у всіх громадських місцях, на людних вулицях, у транспорті та супермаркетах встановлені камери відеоспостереження, тому, у разі, якщо трапляється якесь правопорушення, порушника виявляють досить швидко. Відповідно, разом із суворими місцевими законами більшість населення є абсолютно законослухняними.
Багато дискусій точиться навколо регулювання питання паркування автомобілів. Особливо гостро ця проблема відчувається у великих містах, зокрема, Києві, Львові, Одесі та Харкові. Чому попри зусилля місцевої влади питання з паркуванням так і не було вирішено?
Для вирішення зазначеного питання парламентарями було зроблено багато зусиль, зокрема, було ухвалено важливий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери паркування транспортних засобів» №2262-VIII, що набув чинності 27 вересня 2018 року. Нормами Закону було вперше передбачено автоматичне визнання вини порушника, якщо таке порушення було зафіксовано у режимі фото-відео фіксації. Крім того, місцевій владі були надані повноваження з контролю за роботою паркувальних майданчиків та повноваження щодо організації роботи нової категорії відповідальних за паркування осіб – інспекторів з паркування.
Ще одним важливим досягненням в питанні формування механізму невідворотності притягнення водіїв-порушників стало ухвалення Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за паркування, стоянку, зупинку транспортних засобів на місцях, призначених для осіб з інвалідністю №2109-VIII (набув чинності 26 жовтня 2017 року), яким суттєво вдосконалено норми щодо забезпечення прав інвалідів на паркування відповідно до кращих світових стандартів.
Тож, я вважаю що Верховною Радою України цього скликання було зроблено складну роботу для наведення порядку в питанні паркування автомобілів. Вона ґрунтується на створенні умов для невідворотності притягнення до відповідальності водіїв-порушників. Наскільки ефективними виявляться передбачені механізми може показати тільки час.
З паркуванням та порушенням правил швидкісного руху зрозуміло, а які ще потрібно зробити першочергові правові кроки для наведення ладу на дорогах?
Варто зазначити, що нормативно-правове поле з питань безпеки на дорогах в Україні розвивається в юридично виваженому руслі. Зокрема, на виконання рекомендацій парламентських слухань “Стан і перспективи забезпечення в Україні безпеки дорожнього руху", які відбулися 23 грудня 2015 року, Урядом було схвалено розпорядження №481-р “Про схвалення Стратегії підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2020 року” від 14 червня 2017 року. Для реалізації зазначеної Стратегії, КМУ розробив відповідну постанову “Про затвердження Державної програми підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2020 року” від 25 квітня 2018 року № 435. Тому, в рамках вищезазначених нормативно-правових актів і має розвиватися та своєчасно оновлюватися правове забезпечення.
Крім того, пріоритетність питання безпеки на дорогах цілком відповідає останнім світовим тенденціям. Зокрема, Генеральна асамблея Організації Об’єднаних Націй прийняла 2 березня 2010 року резолюцію №64/255 “Підвищення безпеки дорожнього руху в усьому світі”, співавторами якої стали 69 країн-членів та до реалізації якої долучилася також Україна. Резолюцією проголошено 2011-2020 роки Десятиліттям дій з безпеки дорожнього руху.
Втім, на моє переконання, найбільшою проблемою українських доріг на сьогодні є кількість водіїв, що вживають алкогольні напої та сідають після цього за кермо. З вини водіїв, які перебували у стані алкогольного сп’яніння протягом 2018 року в Україні, за даними Національної поліції, відбулося понад чотири тисячі ДТП. Частина з них – із дуже тяжкими наслідками. Тому переконаний, боротьбу з цим явищем доцільно проводити не тільки на рівні профілактики, а й жорсткими адміністративними заходами.
Моя позиція в цьому питанні однозначна: особа має нести найжорсткішу відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Тому, четвертий запропонований крок – це привчити українське суспільство до розуміння невідворотності відповідальності.
В минулому році я виступив співавтором законопроекту №7279-д від 20 квітня 2018 року (схвалений ВРУ 22 листопада 2018 року), який серед іншого в десятки разів підвищує відповідальність за керування автомобілем особами, що перебувають у стані сп’яніння. Втім, і цих заходів може виявитись недостатньо. Переконаний, що за повторне вчинення зазначеного правопорушення потрібно позбавляти особу права керувати транспортними засобами довічно, адже якщо особа так знову чинить, схоже, що вона є носієм підвищеної небезпеки для всього суспільства.
Ви згадали про профілактику. Яким чином та ким вона має здійснюватися?
На моє переконання, сьогодні варто приділяти значну увагу превентивно-профілактичній роботі. Необхідно доносити до широких верств населення, починаючи з дітей шкільного віку, правила поведінки на дорозі, небезпечність перевищення швидкості, неприпустимість вживання алкоголю водіями тощо. Крім того, разом із законопроектом №8492 від 18.06.2018 року, розпочато роботу із підвищення відповідальності у разі не використання водіями та пасажирами ременів безпеки та мотошоломів, які в декілька разів знижують травматизм при ДТП. Одночасно, я вважаю, що всі пішохідні переходи мають бути освітленими, такі превентивні заходи вже в повному обсязі виконала на сьогодні тільки міська влада Луцька.
Це і є п’ятий важливий крок – налагодити повноцінну профілактичну та превентивну роботу. Відповідний підрозділ з роботи у цьому напрямку функціонує у складі Національної поліції України досить плідно. Втім, він фізично не спроможний розгорнути масові інформаційно-просвітницькі кампанії загальнодержавного масштабу. Тому, на мою думку, дуже важливо зробити так, щоб до профілактичних заходів захотів долучатися кожен – у своїй родині, в середовищі колег, серед сусідів, тощо. Необхідно усвідомити, що ми самі будуємо суспільство в якому живемо та несемо за це відповідальність.
Які зусилля Ви докладаєте, як народний депутат України, в межах наданих повноважень для відновлення безпеки на дорогах України?
Зважаючи на системний характер незадовільного стану дорожнього покриття, протягом останніх років мені довелось звертатись декілька разів з цього питання із депутатськими запитами до керівництва територіальних відділень Державної служби автомобільних доріг Харківської та Житомирської областей, а також керівництва Харківської обласної державної адміністрації. Зважаючи на низку факторів, протягом 2017-2018 років в Харківській області більшість основних магістралей було капітально відремонтовано. Крім цього, як уже йшлося раніше, я вважаю питання безпеки на дорогах для себе пріоритетним у законодавчій площині, тому неодноразово виступав з відповідними законодавчими ініціативами.
Ігоре Олександровичу, дякую за плідну розмову. В мене залишилось до Вас ще одне питання, як вважаєте, чи надовго вистачить запропонованих Вами заходів?
Надовго. Саме такий комплексний підхід дозволить забезпечити стійкість та ефективність системи дорожнього руху та безпеки на дорогах.
Артем Драгожилов