Традиційно перед Новим Роком кожен з нас підсумовує рік, що минає. Я завжди умовно поділяю результати року на дві частини: «втрати» і «здобутки».
Звичайно, поділ більш ніж умовний, але він дозволяє вповні проаналізувати всю палітру подій року. Тож, «втрати». Це, звичайно ж, війна, на полях якої гинуть наші захисники. Мені важко стримувати емоції, коли на четвертому році чую, що на Донбасі внутрішнє, громадянське протистояння. Заяви путінських пропагандистів до уваги не беру – тут і так все зрозуміло. Я зараз про ту частину українського політикуму, яка і досі дозволяє собі подібне.
Ще до «втрат» я б віднесла чутливу уразливість суспільства до популізму. Вибори в деяких країнах ЄС, які відбулися цього року, засвідчили, що ця проблема для України не є унікальною. Але, на відміну від нас, там немає війни…
Від «втрат» до «розчарування», але з надією на позитивні зміни. Це я про те, що будь-яке добре починання може бути легко спотвореним, коли деякі політики намагаються використати надважливу для України справу – наприклад, боротьбу з корупцією – в своїх вузькокорпоративних інтересах. А особливо прикро, що багато людей з активною громадянською позицією несвідомо опиняються в тенетах цих інтриг…
Звичайно, це – далеко не всі наші умовні «втрати», але я б не зациклювалася на цьому, адже заразом у 2017-ому ми маємо достатню кількість виразних приводів для оптимізму. Отже, «здобутки».
Найголовніше – безвізовий режим з Європейським союзом. Це не якась преференція з боку наших європейських партнерів, а, передусім, величезна, копітка робота, старт якій давав ще Уряд Арсенія Яценюка в тяжкі місяці 2014-ого. Логічне продовження наших цивілізаційних перемог – набуття чинності угоди Україна – ЄС. Так, сьогодні ще зарано підбивати навіть проміжні підсумки, та за два роки кожен українець на собі відчує позитивні результати цього поступу.
Хочу відзначити суттєву перемогу на енергетично-ідеологічному фронті – газова незалежність від країни-агресора. Знову повертаюся до 2014-ого, коли ніхто і гадки не мав, що ініціатива тодішнього прем’єра Яценюка нарешті покласти край газовій залежності від Росії, буде настільки успішною. Результат – вже третій рік ми не залежимо від газового диктату Кремля. Більше того, здобули без перебільшення історичну перемогу над «Газпромом» у Стокгольмському арбітражі. Кабальний принцип «бери або плати», яким роками Росія шантажувала Україну, здавалося, буде вічно кайданами стискати нашу державу, – вдалося знищити назавжди.
У країні тривають масштабні реформи і мені приємно відзначити, що команда «Народного фронту», яку я маю честь представляти, стоїть на чолі цих процесів – міністри-«народнофронтівці» працюють над розробкою змін, а парламентська фракція забезпечує законодавчу основу реформам. Окремо відзначу правоохоронну систему, яка, на моє глибоке переконання, є флагманом перетворень.
Так, за цей рік зроблено чимало, але, звичайно, це далеко не все з того, що ми ставили собі за мету після виборів 2014-ого. Тож, наступний рік багато в чому буде визначальним.
2018-ий може стати роком успіхів і перемог. А щоб так було, потрібно всього лише поставити інтереси України вище за власні вузькопартійні і кожному на своєму місці викладатися на максимум можливостей. Тоді ми всі будемо приємно вражені результатом!
І наостанок – хочу в наступному році побажати кожному українцю щастя, здоров’я, злагоди у родинах, аби всі найпотаємніші бажання обов`язково виповнювалися, а найголовніше – довгоочікуваного миру!
2018-ий – рік жовтого собаки. Цій тварині притаманні вірність, невтомна працьовитість, вміння постояти за себе. Нехай кожного з нас прийдешнього року і завжди оточують вірні, щирі друзі, а ми пам`ятатимемо, що за нами Україна, яку ми продовжуватимемо самовідданно відстоювати і боронити!
З наступаючими святами!