Новий парламентський тиждень знову почався гаміром протистояння. Споглядаю все дійство і мимохідь вимовляю заяложену фразу «а на манеже – все те же».
Давайте приберемо всі популістські нашарування і недолугі перформенсові витівки та спробуємо виокремити суть. Чого вимагають гастролер Саакашвілі і Ко?!
Основних пунктів три: зняття депутатської недоторканності, прийняття нового Закону про вибори на пропорційній основі з відкритими списками, а також створення Антикорупційного суду. А скажіть, будь ласка, чи нинішня влада, проти якої виступають самопроголошені месії, захлинаючись слиною, з цим не згодна?!
Авжеж згодна. Більше того, на засіданні Погоджувальної Ради спікер Парламенту Андрій Парубій дав чітку відповідь по кожному з пунктів, окресливши час та умови розгляду цих питань у Верховній Раді.
Здавалося б, всі мають бути задоволені: мітингарі, до яких дослухались і готові виконувати вимоги; представники влади, які змогли знайти компроміс, та навіть організатори цього дійства, які, здавалося б, потішили своє самолюбство.
Але масштаби цього самолюбства геть не вкладаються в рамки здорового глузду. Воно настільки велике, що заповнило собою весь простір, вичавивши з нього все раціональне та продуктивне.
Можу лишень собі уявити, як задоволено потирають долоні в Кремлі, споглядаючи цей цирк. Єдине, в чому до кінця не можу розібратись, так це в тому, хто з головних персонажів свідомо виконує вказівки з Росії, а хто грає роль такого собі зручного йолопа, якому невтямки, що його вправно використовують на свій розсуд.
Знову мушу констатувати, що ціла країна вже вкотре стає заручником купки популістів та інтриганів. Їм байдуже, що під питанням опинилося реформування всієї системи охорони здоров’я, на яку вже багато років чекає кожен українець незалежно від політичних уподобань. У Парламенті є здорова складова, яка готова розпочати цю реформу.
Але в адептів дочасних виборів філософія незмінна: чим гірше – тим краще. Вони добре навчилися одному: безкінечно ставити підніжки будь-яким позитивним починанням. Зрозуміло, що їм застує очі лють, коли вони бачать, що започатковані нинішньою владою реформи вже дають результати. А тепер уявіть, що відбудеться ще одна успішна реформа, якою має стати медична. Такий перебіг подій їх аж ніяк не влаштовує.
Але він конче необхідний для України і кожного громадянина. 2014-ого українці обрали владу, на яку було покладено великі сподівання. Можливо, вперше в історії України влада має унікальну можливість виправдати ці надії. Для цього потрібне головне – дати їй можливість продовжувати та прискорювати розпочаті реформи.
А вже 2019-ого під час чергових виборів кожен українець дасть належну оцінку своїм голосуванням.
Слава Україні!
P.S. Є такий тип людей, яким постійно все не так, які завжди проти всього, але рівно до тої миті, поки самі не опиняться при владі. Це – їхня мета та ціль. Питання лише в одному: до чого вони можуть докеруватись…