Про цей 45-й полк Національної гвардії що несе сллужбу на Луганщині, Донеччині Харківщині я писав.
Про їхню криївку, яку вони облаштували на блокпосту на Донбасі.
На цей раз ми їздили до них на ювілей, точніше з нагоди 91 річниці віськової часттини.
Чому це я називаю ювілеєм, а тому, що кожен рік прожитий на війні, мабуть вартий 5, а то й десяти років.
Взяли мене до гвардійців бугаївчани з Ізюмщини – артисти з народу: вчилелі, школярі, працівники місцевого господарства.
На гостинець везли з собою пиріжків, риби, молока і всякої смачної всячини…
Ну ви знаєте, з чим селяни їдуть до гвардійців. Тим більше слобожанці до галичан.
Кожному бійцеві – конверт з дтячими побажаннями, всередині якого кошти на поповнення рахунку мобіільного телефона.
Щоб не забували зателефонувати матерям.
Двоє з частини загинуло в бою за визволення Маріуполя.
Бугаївчани передали матерям полеглих хлоців вагому грошову допомогу.
Ну і, звичайно, подарунком були пісні, музичні композиції, хореографічні постановки.
Гвардійці від щирого серця зізналися, що бачили різних артистів, але мистецтво артистів з народу найбільше припало їм до серця.