Резервний план оборони Європи на випадок виходу США з НАТО набирає підтримки після схвалення Німеччиною. Ініціатива передбачає посилення ролі європейських країн у системі командування альянсу та розвиток власних військових спроможностей.
Про це пише The Wall Street Journal.
Посадовці, які працюють над цими планами, які деякі з них називають “Європейське НАТО”, прагнуть залучити більше європейців до ролей у системі командування та управління альянсу, а також доповнити американські військові ресурси власними.
“Плани, які неофіційно обговорюються під час неформальних бесід та вечерь у рамках НАТО та поза її межами, не мають на меті скласти конкуренцію нинішньому альянсу. Європейські чиновники прагнуть зберегти фактор стримування щодо Росії, оперативну безперервність та ядерну надійність навіть у тому разі, якщо Вашингтон виведе війська з Європи або відмовиться прийти їй на допомогу, як погрожував президент Трамп”, – йдеться в публікації.
Плани, про які вперше стало відомо минулого року, відображають занепокоєння Європи щодо надійності США. Їх реалізація активізувалася після заяв Трампа про можливе відібрання Гренландії у Данії, а також на тлі напруження через відмову Європи підтримати американську війну в Ірані.
Окрему роль у цьому процесі відіграє зміна позиції Німеччини. Протягом десятиліть Берлін не підтримував ідею посилення оборонного суверенітету Європи, яку просувала Франція, віддаючи перевагу ролі США як головного гаранта безпеки. Однак, за словами джерел, обізнаних із позицією канцлера Фрідріха Мерца, підхід почав змінюватися через сумніви щодо надійності США як союзника під час президентства Трампа і в майбутньому.
Цей поворот сприяв формуванню ширшої підтримки серед інших країн, зокрема Великої Британії, Франції, Польщі, держав Північної Європи та Канади. Як зазначають чиновники, план дій на випадок надзвичайних ситуацій вони розглядають як «коаліцію добровольців» у межах НАТО.
“Ми вживаємо запобіжних заходів і проводимо неформальні переговори з групою однодумців-союзників, і будемо сприяти заповненню прогалини в НАТО, коли це буде потрібно”, — зазначила посол Швеції в Німеччині Вероніка Ванд-Даніельссон.
Після зміни позиції Берліна обговорення перейшли до практичних військових питань, серед яких — управління системами протиповітряної та протиракетної оборони, маршрути перекидання підкріплень до Польщі та країн Балтії, логістика і проведення великих навчань у разі відходу американських військових. За словами чиновників, саме ці питання залишаються найскладнішими.
Також важливим фактором називають відновлення призову до війська, від якого залежить успіх плану. Багато країн відмовилися від нього після завершення холодної війни.
“Я не збираюся давати поради жодній європейській країні, але з точки зору громадянської освіти, національної ідентичності та національної єдності, мабуть, немає нічого кращого, ніж обов’язкова військова служба”, — заявив президент Фінляндії Александер Стубб.
Зміни вже відбуваються: дедалі більше ключових посад у системі командування НАТО обіймають європейці, а частину великих навчань, які вже пройшли або заплановані, очолюють європейські сили, зокрема у Північній Європі.
Водночас складною залишається ситуація у сферах розвідки та ядерного стримування. Європейські чиновники визнають, що замінити американські супутникові системи, засоби спостереження та попередження про ракетні атаки швидко неможливо, тому Франція і Велика Британія посилюють свою роль у цих напрямках.