14 листопада Генеральна асамблея ООН на своїй 11-ій надзвичайній спеціальній сесії проголосувала за резолюцію «Забезпечення засобів правового захисту та репарацій у зв’язку з агресією проти України», мета якої створити механізми компенсації Україні збитків, завданих повномасштабною російською агресією. 94 країни підтримали прийняття документу, 73 – утрималися і лише 14 проголосувало проти. Серед країн, які не підтримали резолюцію, окрім Росії, Білорусі, Сирії, КНДР, Нікарагуа, а також Іран та Китай.
Ініціаторами проекту резолюції стали Україна, Канада, Гватемала та Нідерланди. Перед початком голосування, підпис співавторства під документом поставило 56 країн.
Як пояснив «Голосу Америки» напередодні засідання постійний представник Канади при ООН Боб Рей, виносячи це питання на голосування, члени Генеральної Асамблеї показали, що вони мають взяти на себе відповідальність за фактично неспроможність Ради Безпеки вирішити подібні питання.
«Тому ми продовжуємо розглядати питання анексії, маємо справу з роботою над репараціями та ціною конфлікту. Дуже реальними фінансово-економічними втратами. Ми маємо це вирішити. Так, це безпрецедентно», – пояснив він. За словами Рея, росіяни хочуть мати можливість бути агресорами, щоб вести свою війну і не платити за це, проте цього не станеться.
Незважаючи на те, що резолюція не отримала, як попередні документи щодо російської агресії, масштабну підтримку в залі, постійний представник України при ООН Сергій Кислиця пояснює: документ досягнув головної мети. Він є сигналом для Москви, що питання репарацій – це не загальна теорія міжнародного права, а конкретний механізм, який вже стосується конкретно Росії як агресора.
Постійне представництво України при ООН та партнери працювали на текстом резолюції майже чотири місяці. Процедура погодження була непростою, оскільки документ виходить за рамки політичного і стосується важливих аспектів життєдіяльності тієї чи іншої країни, розповів український представник в організації.
Кислиця додає: в процесі прийняття рішення було задіяно не лише зовнішньополітичні відомства, а й міністерства юстиції, фінансів, економіки, судові органи, а також податкові служби країн.
Голосуючи «за» резолюцію, переконаний дипломат, держави ООН залишили етап політичних декларацій і перейшли в нову добу. «Коли вже на тлі неминучої поразки Російської Федерації у військовому плані починається дуже кропітка робота з відновлення України, стягнення репарацій з Росії та пошуку оптимальних шляхів для цієї роботи з урахуванням національних особливостей кожної юрисдикції, де ця резолюція буде застосована», – пояснює Кислиця.
Сама резолюція є рамковим документом. Її прийняттям Генасамблея визнає, що РФ має бути притягнута до відповідальності за порушення міжнародного права, міжнародного гуманітарного права і прав людини. Тому юридичні наслідки для Москви мають включати відшкодування збитків.
Документ містить рекомендації державам щодо створення міжнародного реєстру таких збитків для документування доказів та інформації щодо шкоди, втрати або каліцтва, заподіяних війною фізичним і юридичним особам, а також державі Україна. Також він визнає необхідність створення у співпраці з Україною міжнародного механізму відшкодування збитків.
Як пояснив, Кислиця резолюція дає “зелене світло” для початку перемовин із державами-партнерами, які мають заморожені російські активи та готові розпочати процедуру їхньої компенсації. Для цього уряди та парламенти країн мають розробити та проголосувати відповідне законодавство, після чого механізм почне діяти. Українські дипломати прогнозують, що, у першу чергу, ці договори будуть підписані з країнами ЄС, так званої «групи Семи» та іншими партнерами України.
Речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Росія виступає категорично проти резолюції і назвав її «формалізацією пограбування» «з використанням майданчика ООН».