Війна проти України та ослаблення позицій Москви призвели до того, що більшість колишніх радянських республік дедалі більше дистанціюються від Росії. Таку думку висловив директор програми боротьби з клептократією Фонду прав людини Кейсі Мішель у колонці для The Wall Street Journal.
Автор зазначає, що протягом десятиліть російська влада розглядала більшість держав, які утворилися після розпаду СРСР, як власне «близьке зарубіжжя» та сферу особливого впливу.
На його думку, ця концепція була важливою складовою політики Володимира Путіна, який прагнув відновити статус Росії як великої держави.
Однак після більш ніж чотирьох років повномасштабної війни проти України Росія не лише не змогла досягти поставлених цілей, а й поступово втрачає вплив у регіонах, які раніше вважала своєю зоною контролю.
Як приклад автор наводить Україну, яка продовжує чинити опір російській агресії, попри багаторічні спроби Москви підпорядкувати її своїм інтересам.
Водночас інші держави колишнього СРСР також дедалі активніше проводять самостійну політику. У статті згадуються Молдова, Вірменія, Казахстан і Киргизстан.
Зокрема, Вірменія останнім часом поглиблює співпрацю із Заходом та Європейським Союзом, а Казахстан дедалі частіше наголошує на власній історичній ідентичності, дистанціюючись від російських історичних наративів.
У Центральній Азії також спостерігається посилення економічних зв’язків із Китаєм, що додатково зменшує залежність регіону від Москви.
На думку автора, єдиним очевидним союзником Росії на пострадянському просторі залишається Білорусь, тоді як більшість інших держав обирають власний зовнішньополітичний курс.
У публікації також стверджується, що подальше ослаблення впливу Росії значною мірою залежатиме від розвитку подій на фронті в Україні та підтримки Києва з боку західних держав.
Автор дійшов висновку, що Росія дедалі більше втрачає статус регіонального лідера, а її можливості впливати на сусідні країни істотно скорочуються.
