Напис "Міністерство освіти і науки України" під час прес-конференції міністра освіти і науки Лілії Гриневич, у Києві, 1 липня 2019 р. Фото Ратинський В'ячеслав / УНІАН
Верховна рада ухвалила євроінтеграційний законопроєкт №10177 про індивідуальні освітні траєкторії та вдосконалення освітнього процесу.
Як повідомив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий, закон є складовою комплексної трансформації системи вищої освіти, яку було розпочато заради підвищення якості освіти в університетах.
“Нагадаю, що ключова ідея цього закону — створити більше можливостей і дати більше свободи студентам. Наприклад, самостійно регулювати темп і тривалість навчання, а також, за потреби, змінювати спеціальність після року чи півтора навчання, завдяки запровадженню міждисциплінарних освітніх програм на бакалаврському рівні”, – зазначив міністр.
Лісовий пояснив, що якщо на момент вступу людина ще не визначилася зі спеціальністю, на якій хоче навчатися, вона зможе спершу вступити на міждисциплінарну освітню програму в межах однієї або декількох галузей знань. А тоді, після першого курсу, вже ухвалити остаточне рішення щодо спеціальності або здобувати міждисциплінарну освіту.
Також передбачає можливість студентам-контрактникам самостійно визначати тривалість навчання в університеті.
“Так, хтось зможе завершити 4-річну бакалаврську програму за три роки або навпаки – поєднати навчання з роботою і завершити необхідні 240 кредитів ЄКТС за 6-8 років”, — сказав міністр.
Водночас закон посилює автономію університетів. Заклади зможуть самостійно визначати інструменти для досягнення встановлених стандартом компетентностей з нерегульованих спеціальностей.
“Стандарти вищої освіти оновлюватимуться впродовж наступних місяців, що вже давно на часі. А в цих стандартах з’явиться більше вибірковості, що зрештою збільшить конкуренцію в університетах – кращі викладачі з інноваційними курсами отримають більше можливостей, а студенти — вищу якість”, — зауважив Лісовий.
Тим часом для регульованих спеціальностей, як “право”, “медицина” чи “правоохоронна діяльність”, детально визначать вимоги до компетентностей та результатів навчання. Для цих галузей передбачені державні кваліфікаційні іспити.
“Зміни до законодавства, які ухвалили сьогодні, наближають нас до європейських стандартів вищої освіти та є важливим кроком на шляху якісної трансформації держави через освіту”, — додав Лісовий.