Україна за останній рік суттєво посилила свої переговорні позиції завдяки ударам по російських нафтопереробних заводах та інших цілях у тилу РФ. Європейські союзники закликають Дональда Трампа не змушувати Київ відмовлятися від цього важеля без реальних поступок із боку Москви.
Про це пише Politico.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час Варшавського безпекового форуму нагадав про торішню заяву Трампа, який говорив Володимиру Зеленському, що в України “немає карт”.
“Менш ніж за два роки ми пройшли шлях від стадії “у вас немає карт” до стадії “не розігруйте свої карти”. Це справжнє досягнення”, — заявив Сибіга.
Його слова викликали оплески учасників форуму.
Удари по НПЗ стали важелем Києва
Politico зазначає, що кампанія України проти російських НПЗ сприяє дефіциту пального в Росії та створює додатковий тиск на доходи Кремля.
Саме тому європейські столиці побоюються, що вимоги Трампа припинити такі атаки можуть послабити переговорні позиції Києва без будь-яких гарантій того, що Росія також піде на деескалацію.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський наголосив, що війну потрібно завершувати, змушуючи агресора зменшувати свої амбіції, а не вимагаючи поступок від країни, яка зазнала нападу.
“Війну завершують, переконуючи агресора обмежити рівень своїх амбіцій, а не просячи жертву капітулювати”, — заявив Сікорський.
У Європі закликають посилити санкції
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що Берлін закликає адміністрацію Трампа повністю застосувати санкції проти російської енергетики, схвалені Конгресом США.
“Зараз не час послаблювати санкційний режим, а час його посилювати”, — сказав він.
У Politico нагадали, що 18 вересня Трамп підписав закон Lindsey O. Graham Russia and Iran Sanctions Act of 2026, який закріпив чинні санкції США проти Росії та розширив можливості застосування вторинних санкцій, тарифів і обмежень, зокрема в енергетичному секторі.
Міністр закордонних справ Великої Британії Ед Мілібенд також закликав Трампа тиснути саме на Росію, щоб домогтися широкого енергетичного перемир’я.
За його словами, йдеться не лише про припинення ударів по НПЗ, а про взаємну відмову від атак на нафтову, газову, електроенергетичну та іншу енергетичну інфраструктуру.
Мілібенд наголосив, що лише за останній тиждень Росія здійснила близько 200 атак на українську енергетичну інфраструктуру.
Трамп заявив, що Путін більше хоче угоди
Напруженість посилилася після заяви Трампа про те, що, на його думку, Володимир Путін більше за Зеленського прагне укласти угоду.
“Я насправді думаю, що Путін хоче укласти угоду більше, ніж Зеленський”, — сказав президент США.
При цьому, як зазначає Politico, Кремль досі не погодився на припинення вогню.
Після оголошеного Трампом “енергетичного перемир’я” Україна тимчасово припинила удари по російських НПЗ, тоді як російські атаки по українській енергетиці продовжилися.
Сікорський зазначив, що українські удари по НПЗ та дата-центрах РФ мають відчутний ефект.
У Берліні не побачили готовності Росії до миру
Вадефуль також розповів про свою розмову з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим під час Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку.
За його словами, після цієї бесіди він не побачив жодних ознак готовності Москви до припинення війни.
“Результат дуже похмурий. І він показує, що Росія зараз не готова до припинення вогню”, — заявив німецький міністр.
Сибіга заперечив припинення обміну розвідданими
На тлі суперечки навколо ударів по російських НПЗ з’явилися побоювання, що Вашингтон може скоротити передачу розвідувальної інформації Україні.
Сибіга заперечив, що таке рішення вже було ухвалене.
“Ви запитуєте мене, чи отримуємо ми розвідувальні дані від американської сторони. Так, ми продовжуємо цю співпрацю”, — сказав міністр.
Побоювання посилилися після того, як Україна не отримала попередження про пуски російських балістичних ракет по Києву.
Сибіга пояснив це застосуванням Росією “особливого типу озброєння”.
Володимир Зеленський також наголошував, що розвідувальні дані про російські балістичні пуски є критично важливими для порятунку життів.
“Майбутнє Європи вирішується в Україні”
Сибіга заявив, що Україна має й надалі посилювати здатність протистояти російським повітряним атакам та одночасно стримувати війська РФ на фронті.
“Майбутнє Європи та глобальної архітектури безпеки зараз вирішується в Україні”, — наголосив глава МЗС.
Раніше “Головне в Україні” повідомляло, що в Європі зростають розбіжності зі США щодо підходу до Росії та завершення війни в Україні. Європейські лідери виступають за подальше посилення санкцій і скорочення нафтових доходів Москви, тоді як адміністрація Дональда Трампа, навпаки, послаблює частину обмежень на російський енергетичний експорт.
