Відкриття нового виду динозаврів у Зімбабве, найдавнішого зі знайдених в Африці, допомогло відтворити історію розселення наземних тварин за часів, коли всі материки Землі були об’єднані в єдиний континент Пангея. Про це йдеться у публікації у журналі Nature.
“На раннє розселення динозаврів вплинуло посилення та ослаблення кліматичних бар’єрів. Хоча існують докази існування бар’єрів для розселення динозаврів на ранній стадії їх еволюції, до часу 230 млн років тому ці бар’єри були зруйновані”, – йдеться в публікації.
Наголошується, що причиною падіння кліматичних бар’єрів стала глобальна зміна клімату – період підвищеної вологості, відомий як карнійська плювіальна подія. Протягом приблизно 5-7 млн. років динозаври заселяли тропічні широти, які до цього були надто посушливими.
Після цього кліматичні бар’єри відновилися і динозаври залишилися “замкненими” у вже зайнятих ними кліматичних зонах до кінця тріасу.
Прийти до цих висновків вченим дозволила знахідка на півночі Зімбабве майже повного скелета динозавра, названого Mbiresaurus raathi, у якого були лише частина передньої кінцівки і частина черепа.
Це був невеликий, швидше за все, травоїдний або всеїдний приблизно двометровий динозавр із довгим хвостом, що пересувався на двох лапах. Вік копалини – близько 230 млн років, що можна порівняти з віком найстаріших динозаврів, виявлених, в основному, в північній Аргентині, південній Бразилії та Індії.
Поряд з Mbiresaurus були знайдені карнійські (227-237 млн років тому) скам’янілості динозавра ерреразаврида, ранніх родичів ссавців – цинодонтів, родичів крокодилів – цезаврів, а також рептилій ринхозаврів, які, як правило, раніше знаходили на Америці.
Таким чином, знахідка дозволила подолати географічний розрив, що існував у пізньому тріасі між областями стародавньої Пангеї, які потім стали південною Бразилією та Індією.