У п’ятницю в елітному гольф-клубі поблизу Маямі переговори США, України та європейських партнерів щодо завершення війни несподівано перетворилися на початок нової кризи у відносинах Вашингтона і Києва. Причиною стало рішення Дональда Трампа призупинити санкції на російське дизельне пальне та одночасно вимагати від України припинити удари по російських нафтопереробних заводах.
Про це пише The New York Times, відтворюючи перебіг шестигодинної зустрічі у Флориді за розповідями її учасників та людей, обізнаних із переговорами.
За даними видання, українські та європейські чиновники приїхали до гольф-клубу Shell Bay, пов’язаного зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом. Там вони мали обговорити з Віткоффом і Джаредом Кушнером оновлені пропозиції щодо завершення війни перед черговою поїздкою американських переговорників до Росії.
Але вже на початку зустрічі американці повідомили новину, про яку, як стверджує NYT, українська та європейська сторони заздалегідь не знали: США збираються призупинити санкції на імпорт російського дизельного пального.
Разом із цим Вашингтон передав Україні жорстке побажання Трампа — припинити удари по російських НПЗ.
“А що Україна отримає натомість?”
За словами трьох співрозмовників NYT, один з українських учасників переговорів запитав американців, що Київ отримає в обмін на припинення ударів.
Відповідь, як пише видання, полягала в тому, що Сполучені Штати і так багато роблять для України, тому не повинні пропонувати окрему поступку за відмову від атак на російські нафтопереробні заводи.
Після цього американська сторона згадала розвідувальну допомогу США, яка має критичне значення для українських Сил оборони.
Двоє співрозмовників NYT, знайомих із перебігом зустрічі, сприйняли цю згадку як завуальовану погрозу можливого обмеження підтримки.
Американський чиновник заперечив, що це була погроза припинити передачу розвідданих. Водночас він сказав виданню, що Трамп настільки розлючений на Україну, що важко передбачити, які рішення він може ухвалити далі.
Саме після цієї зустрічі суперечка, за оцінкою NYT, переросла у найбільшу кризу між Вашингтоном і Києвом після конфлікту в Овальному кабінеті минулого року.
Поїздку Віткоффа і Кушнера до Росії поставили на паузу
Наступним наслідком конфлікту стала невизначеність навколо нової поїздки американських переговорників до Росії.
За словами двох джерел газети, Віткофф і Кушнер тепер дають зрозуміти, що відклали візит до Москви доти, доки Володимир Зеленський не “налагодить відносини” з Трампом.
Спочатку ця поїздка мала стати продовженням мирних консультацій. Віткофф і Кушнер уже відвідували Москву та Київ у вересні, а у Вашингтоні тоді говорили про появу “нового імпульсу” в переговорах.
Тепер дипломатичний процес фактично опинився прив’язаним до особистого конфлікту між президентами США та України.
Шість годин переговорів і дзвінок Путіну
Сама зустріч у Shell Bay тривала приблизно шість годин.
Крім української делегації, у ній брали участь радники з національної безпеки лідерів Великої Британії, Німеччини та Франції, а також високопосадовці Євросоюзу і НАТО.
За даними NYT, значну частину часу сторони обговорювали можливу архітектуру майбутнього мирного врегулювання. Серед тем були вступ України до Європейського Союзу, територіальні питання та інші умови, без яких переговори, на думку учасників, не можуть просунутися вперед.
Однак дизельна угода швидко затьмарила решту порядку денного.
В один із моментів Віткофф залишив зустріч, щоб приєднатися до телефонної розмови між Трампом і Володимиром Путіним.
Цей епізод став особливо показовим на тлі подальшої інформації, яку європейські учасники зустрічі передали своїм урядам.
Європейцям не сказали про дизельну угоду заздалегідь
За даними NYT, представники Європи, які перебували у Флориді, також були приголомшені рішенням Трампа щодо російського дизеля.
Старший чиновник ЄС Бйорн Зайберт, який брав участь у переговорах, у неділю провів приблизно 20-хвилинний брифінг для послів усіх 27 держав Євросоюзу.
За словами співрозмовників газети, одним із головних висновків після зустрічі стало розуміння того, що американці підтримують із росіянами інтенсивніші контакти, ніж публічно визнають.
Додаткових подробиць щодо цих контактів під час брифінгу не навели.
Трамп вимагає припинити удари по НПЗ
Для України атаки на російські нафтопереробні заводи стали одним із головних інструментів тиску на паливну інфраструктуру РФ.
Київ заявляє, що готовий припинити удари по енергетичних об’єктах, якщо Росія зробить те саме щодо України.
Москва, як зазначає NYT, на таку взаємну домовленість не погодилася.
Попри це, Трамп публічно зосередив критику саме на Україні.
У суботу президент США, говорячи про Зеленського та українські удари по російських НПЗ, заявив: “Йому краще, чорт забирай, зупинитися”.
Трамп звинуватив Україну у створенні проблем для світового ринку пального, американських фермерів і тваринників.
Водночас NYT зазначає, що статистика експорту вказує: значну частину нинішнього зростання цін на дизельне пальне та енергоносії спричинила війна США з Іраном, хоча українські удари по російській нафтопереробній галузі також мали певний вплив.
“Вони погодилися, тому що я сказав, що вони погодилися”
У неділю Трамп оголосив у соцмережах, що Україна і Росія нібито домовилися про “ЕНЕРГЕТИЧНЕ ПЕРЕМИР’Я”, яке набирає чинності негайно.
Жодна зі сторін існування такої домовленості не підтвердила.
За словами співрозмовника NYT, знайомого з позицією Трампа, президент США мав на увазі лише взаємне припинення ударів по нафтопереробних заводах.
При цьому видання зауважує, що значна частина українських нафтопереробних потужностей була знищена ще на ранніх етапах війни.
Наступного дня у Білому домі Трамп, відповідаючи на питання про домовленість, заявив: “Вони погодилися, тому що я сказав, що вони погодилися”.
Він також знову висловив невдоволення Зеленським і заявив, що, на його думку, Путін більше зацікавлений в угоді, ніж президент України.
Тим часом Росія продовжила удари по українській енергетиці. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга звернув увагу, що російська атака відбулася лише через кілька годин після заяви Трампа про “перемир’я”.
Зеленський назвав рішення Трампа “слабким”
Ще у п’ятницю Зеленський публічно назвав дизельну угоду між Трампом і Путіним “слабким рішенням”.
Після цього конфлікт швидко загострився.
Уже в суботу Трамп заявив, що Україні потрібен “новий президент”.
Європейські лідери, серед яких президент Франції Еммануель Макрон та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, після цього виступили із заявами на підтримку Зеленського.
Критика пролунала і всередині США.
Двопартійна група сенаторів заявила, що Сполучені Штати не повинні надавати Путіну “фінансову рятувальну лінію”, поки Росія продовжує війну проти України.
Законодавці закликали адміністрацію Трампа скасувати рішення щодо російського дизельного пального.
Вашингтон хоче показати Москві шлях назад у світову економіку
Адміністрація Трампа пояснює свою логіку ширше, ніж просто бажанням знизити ціни на пальне.
За даними NYT, у Вашингтоні вважають, що енергетичні та економічні угоди з Росією можуть показати Кремлю перспективу повернення до світової економіки в разі поступок у війні.
Саме тому угода щодо дизеля розглядається у Білому домі як потенційний елемент мирної стратегії.
Однак для України та її європейських партнерів проблема полягає у тому, що Москва поки не погодилася на взаємне припинення ударів по енергетиці, тоді як Вашингтон уже вимагає конкретного кроку від Києва.
У результаті зустріч, яка мала підготувати новий етап мирних переговорів, завершилася новою кризою між США та Україною, невизначеністю щодо американської підтримки та поставленою на паузу поїздкою ключових переговорників Трампа до Росії.
Раніше “Головне в Україні” повідомляло, що адміністрація Дональда Трампа розглядає угоду про постачання російського дизельного пального як один зі способів повернути Москву до переговорів щодо завершення війни в Україні. За даними Reuters, американські переговорники заявили українській делегації, що домовленість може “пом’якшити” позицію Кремля та створити умови для відновлення переговорного процесу.
