Лонгріди

Україна у 2024 році: втрати і досягнення

підсумки
Український військовий грає на піаніно, Часів Яр / Фото CNN

Україна пережила складний і трагічний 2024 рік, сповнений викликів на фронті та в тилу. Важкі бої, втрата територій, знищення енергетичної інфраструктури стали суворою реальністю. Незважаючи на це, країна продовжує боротися за свій суверенітет, одночасно демонструючи світові незламність і здатність діяти рішуче.

У цьому році Сили оборони України перенесли бойові дії на територію Росії, зокрема в Курську область. Завдавали ударів по нафтопереробних заводах, військових об’єктах, аеродромах та інших цілях за допомогою безпілотників вітчизняного виробництва. До арсеналу ЗСУ також долучилися винищувачі F-16, які вже беруть участь у бойових операціях.

Детальний аналіз втрат і досягнень України в 2024 році читайте в нашому огляді.

Люди відвідують стихійний меморіал загиблим військовим на тисячний день повномасштабної війни / Фото CNN

2024 рік став серйозним випробуванням для України. Широко анонсований контрнаступ 2023 року не досяг очікуваних результатів, натомість країна зіткнулася з новими втратами територій, постійними обстрілами мирних міст, сіл і критичної інфраструктури. Масовані атаки, під час яких на Україну спрямовується понад сто ракет і безпілотників одночасно, стали звичною реальністю для держави, що протистоїть російській агресії.

Ситуацію ускладнили обмежені обсяги західної допомоги на початку року. Вашингтон затягував ухвалення пакета підтримки на понад 60 мільярдів доларів, а оголошені поставки зброї та систем ППО надходили з затримками. На цьому фоні темпи мобілізації знизилися, а серед українських захисників дедалі більше відчувалася втома.

Бойові дії

У 2024 році росіянам вдалося захопити ініціативу на багатьох ділянках фронту, використовуючи значні резерви живої сили. У лютому українські війська були змушені залишити Авдіївку. Цей напрямок, разом із Покровським, став одним із найважчих: у жовтні російські війська окупували Селидове. Попри це, Покровськ і Мирноград залишаються під контролем України.

На Донеччині втрати стали особливо болючими: у жовтні росіяни захопили Вугледар після понад 700 днів героїчної оборони. Важка ситуація спостерігається на Времівському та Курахівському напрямках. Крім того, російські війська повторно зайняли низку сіл як на Донеччині, так і на Луганщині.

Рука пораненого українського військового в евакуаційному потязі / Фото CNN

У травні 2024 року фронт розширився новим напрямком — на Харківщині. Російські війська спробували захопити Вовчанськ, прорвали кордон і планували наступ на Харків. Однак українські захисники успішно дали відсіч ворогу, утримуючи оборону міста вже понад 200 днів. Наприкінці весни та на початку літа на цьому напрямку точилися надзвичайно запеклі бої. Вовчанськ був повністю зруйнований російськими обстрілами, проте окупантам так і не вдалося його захопити.

Знищений Вовчанськ / Фото @libkos

Тим часом ситуація на Куп’янському напрямку значно ускладнилася. Війська РФ продовжують наступальні дії, намагаючись прорватися до Дворічної.

Як змінилася карта тимчасово окупованих територій у 2024 році / Інфографіка UA War Infographics

За даними аналітиків, у 2024 році російські сили захопили територію площею близько 2800 квадратних кілометрів — це еквівалентно трьом площам Києва.

Енергетика і цивільна інфраструктура

Українська енергетика втратила 10 гігаватів потужностей 2024 року, пережила 12 масованих атак із ракетами та безпілотниками, кілька «сезонів» блекаутів.

21 листопада армія РФ вперше вдарила міжконтинентальною балістичною ракетою по Дніпру. Зокрема, на відео, що опинилося в Мережі, ймовірно, видно “прильоти” шести бойових блоків цієї ракети, яку в рф назвали “орєшнік”.

Очільник Росії Володимир Путін заявив, що нову балістичну ракету “орєшнік” неможливо збити. А також запропонував провести “технологічний експеримент” і визначити об’єкт ураження у Києві:

“Нехай визначать цілі для ураження в Києві, зосередять туди всі ППО, а ми завдамо туди удару “Орєшніком” — і подивимося, що буде”.

Цілили росіяни і по цивільних. Щоденно вони знищують міста та села у прифронтових та прикордонних регіонах, несуть біду і в інші, відносно безпечні, регіони країни. Черговий удар, який укотре нажахав увесь світ, — атака 8 липня по дитячій лікарні «Охматдит» в Києві.

Пошуково-рятувальні роботи на території лікарні “Охмадит” у Києві 8 липня 2024 / Фото МВС

Ввечері 28 жовтня один з під’їздів Держпрому у Харкові був пошкоджений ударом російської авіабомби. Держпром — це пам’ятка національного значення і світовий зразок авангардної архітектури. У 2023 році ЮНЕСКО внесла будівлю Держпрома у список обʼєктів для посиленого захисту.

Пошкодження Держпрому у Харкові внаслідок російського авіаудару 28 жовтня 2024 року / Фото з соціальних мереж

Курська операція

Несподіванкою і для українців, і для партнерів України стала Курська операція. Вона була блискавичною, за словами експертів, і зруйнувала міфи про «червоні лінії» Путіна. Тоді українським військовим вдалося зайти на 984 квадратних кілометри російської території. Кремль отямлювався після контрудару декілька місяців, стягував сили.

Перевезення російських полонених українськими солдатами у Курській області / Фото AFP

Ситуація погіршилася наприкінці жовтня, а вже в листопаді росіяни почали повертати свої території. Тоді ж КНДР вступила у війну на боці РФ. Північнокорейські військові з’явилися в Курській області. Йшлося про 10 000 людей, яких відправили на російсько-українську війну. Минулого тижня розвідка Південної Кореї повідомила про втрати військ КНДР: понад 1000 вбитими та пораненими.

Сьогодні ж на цьому напрямку тривають дуже тяжкі бої. Як пише Associated Press, вони такі інтенсивні, що українські військові не можуть забрати з поля бою своїх загиблих побратимів. Солдати та офіцери повідомили агенції, що в них мало можливостей для контратак. Українці втратили 40% захопленої влітку території.

Після появи цього напрямку фронту президент Володимир Зеленський говорив, що операція в Курській області дозволить Україні посилити свої переговорні позиції в разі дипломатичного врегулювання. Також військові розраховували, що росіяни почнуть знімати військових із Донецького напрямку, де увесь час дуже складна ситуація.

ВПК: інновації і новітні технології

На початку 2024 року з України на територію РФ летіло озброєння, як казав Володимир Зеленський, тільки власного розроблення. ЗСУ вражали не тільки нафтопереробні заводи, намагалися дотягнутися до військових об’єктів, тих же арсеналів, аеродромів.

Українська влада не розголошує подробиць, що ж вдалося створити. А розробники повідомляють різним ЗМІ на умовах анонімності, що безпілотники українського виробництва можуть долати від 1000 до 3000 км. Один із прикладів — вибухи на аеродромі «Оленья» в Мурманській області, який розташований за 1800 км від кордону України.

Спецпризначенці ГУР МО готують до запуску дрон дальнього ураження “Лютий” / Фото Суспільне Новини
  • Що виготовила Україна у 2024 році:

“Паляниця”
Протягом цього року Україна продемонструвала дві розробки ракет-дронів. Першою, на День незалежності, представили “Паляницю”. За словами Зеленського, це зброя “абсолютно нового класу”. Тоді ж, 24 серпня, цю ракету-дрон вперше успішно застосували, вразивши військовий об’єкт росіян на тимчасово окупованій території.

“Пекло”
Про ракету-дрон “Пекло”, яку представили на день Збройних сил, відомо більше. Зі слів Германа Сметаніна, міністра стратегічних галузей промисловості, ця ракета може летіти зі швидкістю 700 км/год, на відстань до 700 км.

Дрон “Лютий”
Хоча про дрон “Лютий” вперше стало відомо ще у жовтні 2022 року, коли “Укроборонпром” анонсував їх розробку, активно ці дрони почали використовувати від початку 2024-го. Цими дронами атакують установки первинної переробки нафти, без яких неможлива робота НПЗ.

За даними CNN точність “Лютого” забезпечує штучний інтелект, який допомагає орієнтуватися у просторі та уникати перешкод. “Лютий” є повністю автономним, тобто здатним самостійно визначати маршрут та корегувати його.

Цьогоріч на фронті масово почали зʼявлятись і наземні роботизовані системи. На початку грудня на Харківському напрямку 13-та бригада Нацгвардії України “Хартія” провела першу повністю роботизовану операцію проти військових РФ.

Водночас українська влада дуже активно з середини літа почала озвучувати потребу в дозволі бити далекобійними ракетами вглиб території РФ по воєнних об’єктах. Щоб отримати його хоч від когось із партнерів, Україні знадобився не один місяць, а західним лідерам — не один раунд консультацій. У листопаді Україна отримала дозволи від Франції, Великої Британії та США. Німеччина все ніяк не наважиться на це.

F-16 на захисті України

Водночас 2024 року в українському небі з’являються винищувачі F-16. Про перші літаки повідомив Володимир Зеленський на початку серпня. Збільшується і кількість ППО. Партнери України активізувалися після того, як росіяни почали нещадно нищити енергетичну інфраструктуру.

Володимир Зеленський дивиться за пролітом винищувачів F-16 під час заходів з нагоди Дня Повітряних сил ЗСУ 4 серпня 2024 / Фото Офіс президента

Від початку серпня українські F-16 узяли участь у відбитті чотирьох масованих ракетно-дронових ударів росіян і, за різними підрахунками, збили близько трьох десятків повітряних цілей.

На жаль, не обійшлося без трагедії. Під час бойового вильоту із відбиття одного з наймасовіших ракетних ударів наприкінці серпня за штурвалом американського винищувача загинув військовий льотчик Олексій Месь із позивним Moonfish.

Допомога партнерів

Пакет допомоги від США на понад 60 млрд доларів погодили тільки у квітні 2024-го, а на ці кошти Київ чекав ще з осені 2023-го. Хоча повсякчас Захід обіцяв Україні підтримку і країни підписували безпекові угоди, зараз їх 27. Усю допомогу, обіцяну в цьому пакеті, адміністрація чинного президента США Джо Байдена хоче передати до кінця його повноважень. Наприклад, 30 грудня Україна отримала 2,5 млрд доларів безпекової допомоги від Білого дому. Водночас після інавгурації Дональда Трампа ситуація із допомогою США може бути невтішною: є ймовірність, що підтримка припиниться.

Дональд Трамп під час виступу у своєму штабі у Вест-Палм-Біч, штат Флорида. 6 листопада 2024 року / Фото Reuters

У листопаді Дональд Трамп переміг на виборах і стане наступним президентом США. Під час своєї передвиборчої кампанії він не раз говорив, що коли стане президентом, він закінчить війну в Україні “за 24 години”.

У 2024 році Захід вирішив таки залучити заморожені активи РФ до фінансової підтримки України. Але поки лідери G7 узгодили використання прибутків із заморожених коштів. Йдеться про кредит на 50 млрд доларів, який відшкодовуватимуть прибутками з російських активів.

Наважився Євросоюз на багаторічну програму підтримки України «Ukraine facility», як би це питання не намагалася блокувати Угорщина. За даними Міністерства економіки України, йдеться про фінансування протягом 2024-2027 років на 50 млрд євро. Гроші витратять на підтримання держбюджету, стимулювання інвестицій.

Виділяють кошти західні партнери, щоб допомогти енергетичній системі України та ОПК. Наприклад, днями міністр оборони України Рустем Умєров повідомив про 150 млн євро від Данії, Франції, Литви на розвиток комплексу.

А 20 грудня Рада директорів МВФ затвердила шостий перегляд програми EFF для України. Загальне фінансування за цим напрямом сягнуло $9,8 млрд.

Саміт миру

Україна з 2023 року готувалася до Глобального саміту миру, через який хоче імплементувати всі пункти Формули миру Володимира Зеленського. Зустрічі на рівні радників із нацбезпеки проходили регулярно в різних країнах, кількість учасників постійно збільшувалася. І 15-16 червня Україна разом зі Швейцарією провели перший Глобальний саміт миру.

Спільне фото лідерів країн-учасників Саміту миру / Фото Reuters

Представники понад 93 країн із різних континентів приїхали на нього. 56 держав були представлені прем’єрами та президентами. Українська влада цей формат презентувала як такий, що має стати основним майданчиком для мирного врегулювання російсько-української війни. А Формула миру президента — план дій, який би міг забезпечити Україні сталий, справедливий і тривалий мир.

Улітку обіцяли, що другий саміт відбудеться до кінця поточного року. Тоді припускали, що на ньому будуть представники Росії, яким передадуть пропозиції та вимоги України. Але цього не відбулося.

У 2024 році Україна намагалася вести діалог не тільки із західними партнерами, а й з представниками так званого Глобального Півдня. Одна з найвизначніших подій цього треку — приїзд прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді в Україну напередодні Дня Незалежності України, 23 серпня.

Зустріч Президента України з Премʼєр-міністром Індії Нарендрою Моді 23 серпня 2024 / Фото Офіс президента

Внутрішня політика

Нові правила мобілізації, діяльність ТЦК та СП були одними з головних тригерів, які призводили до соціальних вибухів у суспільстві. Українці й досі не полишають спроб незаконно перетнути кордон. А на вулицях українських міст та сіл і надалі перевіряють облікові документів військовозобов’язаних, після чого їх нерідко доправляють на військово-лікарняні комісії.

У цьому році в українському інфопросторі виник новий іронічний неологізм “Бусифікація”, коли представники ТЦК насильно завантажують чоловіків призовного віку на вулиці в автобус та відвозять до центру комплектування.

Черга чоловіків під ТЦК у Чернівцях, 16 липня 2024 / Фото Суспільне Чернівці

В інтерв’ю АрміяInform голова Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки ВР Олександр Завітневич розповів, що закон про мобілізацію позитивно вплинув на безпекову ситуацію. Після набуття його чинності «в рази збільшилася кількість мобілізованих», а мільйони військовозобов’язаних оновили свої дані. Робили вони це в ТЦК та через сервіс «Резерв+», який теж з’явився 2024 року. За словами Завітневича, закон у майбутньому змінюватимуть: усе залежатиме від подій на фронті.

Податки

Ще один документ, який голосували у Верховній Раді під акомпанемент дискусій в українському суспільстві, — Закон про підвищення податків №4015. Ним збільшили ставки військового збору для фізичних осіб та встановили військовий збір для фізичних осіб-підприємців. «Зміна ставки військового збору для фізичних осіб на заробітну плату, доходи з банківських депозитів, оренди нерухомості, виграшів та інших доходів збільшується з 1,5% до 5%», — пояснили в Міністерстві фінансів України

Фізичні особи-підприємці першої, другої та четвертої групи з першого січня 2025-го платитимуть військовий збір, ставка якого — 10% від мінімальної зарплати станом на початок року. А це — вісім тисяч гривень. Отже, військовий збір становитиме 800 грн. Водночас ФОПи третьої групи платитимуть один відсоток від обігу за підсумками першого кварталу 2025 року.

Євроінтеграція

У 2024 році Україна, здається, уже твердо стала на шлях до ЄС. Її законодавство проходить скринінг у Брюсселі. У листопаді Єврокомісія надала позитивну оцінку Києву у своєму звіті на понад 100 сторінок. Там зазначають, що українці роблять багато попри складні умови війни та виконали все, що потрібно для початку переговорів. У 2025-му Брюссель планує відкрити перші кластери для перемов.

Культура

У ніч з 10 на 11 березня в Лос-Анджелесі відбулась 96-та церемонія нагородження премії “Оскар” від Американської Кіноакадемії. Український фільм “20 днів у Маріуполі” режисера Мстислава Чернова отримав Оскар у категорії “Найкращий документальний фільм”. Це перший Оскар в історії України. І отримали його за стрічку про жахіття в Маріуполі, який оточили і обстрілювали росіяни.

Мстислав Чернов зі статуеткою “Оскар” на київському вокзалі, 19.04.2024 / Фото @arthousetraffic

…І про спорт

Від 26 липня до 11 серпня в Парижі тривали літні Олімпійські ігри-2024. Україну на ХХХIII літній Олімпіаді представляли 140 атлетів, які виступили у 23 видах спорту.

Україна завершила виступ на Олімпіаді-2024 з дванадцятьма нагородами: трьоми золотими, п’ятьма срібними та чотирма бронзовими.

Українці – призери Олімпійських ігор у Парижі / Колаж НОК України

“Золото” вибороли: Ольга Харлан, Олена Кравацька, Аліна Комащук і Юлія Бакастова (фехтування на шаблях, командна першість); Ярослава Магучіх (легка атлетика, стрибки у висоту) і Олександр Хижняк (бокс, вагова категорія до 80 кг).

Напередодні Олімпіади, у тому ж Парижі на етапі Діамантової ліги, Ярослава Магучіх стала володаркою світового рекорду у жіночих стрибках у висоту! Українська стрибунка першою в світі взяла висоту 2.10 м.

У цьому році наш боксер Олександр Усик двічі зустрічався з англійцем Тайсоном Ф’юрі. Перший поєдинок між ними у травні вийшов найбільшим у кар’єрі Усика: він першим в історії дивізіону об’єднав одразу чотири основних титули – IBF, WBO, WBA та WBC – та завдав досі непереможеному Ф’юрі першої поразки у кар’єрі.

21 грудня у бою-реванші Олександр Усик знову переміг британського боксера і отримав статус “об’єднаного” чемпіона світу. Долю поєдинку вирішили судді. Рішення усіх трьох суддів було одноголосним: 116–112 на користь Усика. Боксер присвятив перемогу своїй мамі та “всім матерям України”.

Після другої перемоги над Ф’юрі Олександр Усик підняв над головою шаблю Івана Мазепи / Скріншот трансляції

Таким, на наш погляд, був 2024-й. Попереду – 2025 рік. Нехай він принесе нашій країні перемогу, стабільність і процвітання. Бажаємо вам сили, віри, любові та злагоди у ваших родинах. Разом ми здолаємо всі труднощі та побудуємо майбутнє, яким пишатимуться наступні покоління.

З Новим роком, Україно!


Теги:

Якщо ви помітили орфографічну помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

ТОП-новини
Останні новини
усі новини
Gambling