Львівська трійця суддів: зловживання розподілом або як зрозуміти, що справу замовили
Судова система в Україні вже кілька років люто опирається спробам її реформувати. Судді-хабарники прикриваються імунітетом недоторканності фактично безкарно продовжують практику замовних кримінальних переслідувань. При цьому, якщо проаналізувати дані порталу «Судова влада», то імена таких суддів стають одразу зрозумілими.
Зловживання розподілом
Автоматичний розподіл суддів існує в нашій країні з 2015 року. Однак система, яка покликана виключити вірогідність потрапляння справи до якогось конкретного мотивованого судді на практиці, на жаль, не працює. Судді навчилися її обходити й буквально в ручному режимі призначатися саме на ті справи «куди треба» і навіть цілими «трійками» – за будь-яких обставин.
Аналіз даних порталу «Судова влада» дозволяє зробити висновок про наявність, зокрема, у Львівському апеляційному суді (дуже відомий останнім часом через відсторонення мерів чи звільнення від відповідальності хабарників) трійки суддів, які системно та безкарно втручаються в автоматичний розподіл. Інакше пояснити той факт, що кожного разу вони потрапляють на потрібну їм справу повним складом, навіть за умови відпустки чи лікарняного когось із них, просто не можливо.
Гучна справа про “замах” на криміналітет
Найбільш яскраво факти втручання в автоматизований розподіл суддів, можна побачити на прикладі справи щодо замаху на львівського кримінального авторитета Богдана Копитко. Одним з підозрюваних у нібито замовленні цього «замаху» є Дмитро Гаврилюк. І хоч сам злочин, як тепер зрозуміло, має усі ознаки інсценування, Гаврилюка вже майже сім років без вироку утримують за ґратами СІЗО. Він виграв справу в ЄСПЛ проти України, де саме європейські судді зафіксували факти зловживання збоку львівських судів.
Тому ця справа і зацікавила. З’ясувалося – не даремно. Три судді Львівського апеляційного суду – Михайло Романюк, Олег Березюк та Ігор Галапац – системно її “відпрацьовують”. Очевидно, що в інтересах конкретної зацікавленої особи.
Судді Романюк М.Ф., Березюк О.Г. та Галапац І.І., зокрема, вандально втручаються у систему автоматичного розподілу суддів, беруть у розподілі участь навіть за умов перебування у відпустці, що прямо заборонено законом.
Приклад 1: 16.09.2022 р. Березюк та Галапац перебували у відпустці. Це не завадило їм позначитися на розгляд справи у трійці. І для цього аж шість інших суддів Львівського апеляційного суду вручну просто виключили з розподілу.
Приклад 2. 21.11.2022 р. після автоматизованого розподілу до складу колегії суддів обрано знову саме Березюка О.Г. Галапаца І.І. та Романюка М.Ф.)
Приклад 3. Наступне засідання і знову – 08.12.2022 р. до складу колегії суддів обрано Березюка О.Г. Галапаца І.І. і Романюка М. Ф.
Приклад 4. Попри те, що Березюк знову у відпустці, 05.01.2023 р. його все одно включено до системи автоматизованого розподілу у справі Гаврилюка, а четверо інших судів незаконно виключено з участі в авторозподілі. Як результат: на розгляд були призначені Березюк О.Г. та Галапац І.І.
І так насправді можна продовжувати ще довго. Кілька десятків разів за умов зумисного виключення інших суддів з системи розподілу «львівська трійка» незмінно обирається на усі слухання по справі «замаху» на Копитко. І незмінно відмовляє у всіх без виключення клопотаннях захисту, наприклад, навіть щодо призначення комплексної балістичної експертизи у справі (понад 10 разів) або щодо перегляду міри запобіжного заходу (кілька десятків разі).
Насамкінець, як видно у реєстрах «Судової влади», під час зловживання системою судового розподілу, практично усі без винятку судді Львівського апеляційного діють у змові, адже ніхто з них не намагається протидіяти такому явищу. Ба більше, у разі коли треба забезпечити участь конкретного судді у справі, решта заявляють собі безпідставні самовідводи.