Українські чиновники роздратовано відреагували через витік секретних документів розвідки США. Їх обурює не так оцінка стану ЗС України або інформація про брак озброєнь – скільки песимізм щодо шансів Києва повернути значні території під час очікуваного контрнаступу. Про це повідомляє видання Politico.
За його даними, публічно українська влада применшує значення витоків, заявляючи, що ті не вплинуть на відносини між Києвом та Вашингтоном. Після телефонної розмови з держсекретарем Ентоні Блінкеном міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба написав у Twitter, що глава американського зовнішньополітичного відомства “підтвердив залізну підтримку США та рішуче відкинув будь-які спроби поставити під сумнів здатність України перемогти на полі бою”.
У той же час за зачиненими дверима відзначаються ознаки недовіри, яка зростає, додає видання. За словами двох високопосадовців, документи відображають думку скептиків у верхніх ешелонах Пентагону та Ради національної безпеки при Білому домі.
Колишній командувач сухопутних військ США в Європі Бен Ходжес у свою чергу написав у Twitter, що якщо справжність документів буде підтверджена, то йтиметься про “самовиконуване пророцтво адміністрації США, яка не говорить, що Україна повинна перемогти”, що призводить лише до поступового нарощування “можливостей для фактичної перемоги”.
“Думаю, як в адміністрації, так і на Капітолійському пагорбі, є низка чиновників та законодавців, які прагнуть вивіряти допомогу у сфері безпеки, щоб стимулювати українців до укладання якоїсь угоди, яка, боюсь, не на користь України і не на користь Заходу” , – вважає радник українського уряду, який перебуває у США.
Помічник президента США з нацбезпеки Джейк Салліван спочатку був головним прихильником стриманості, його обережність була однією з причин, чому допомога “була млявою”, особливо протягом перших шести місяців, але потім його думка дещо змінилася, і “постачання стали здійснюватися більш вільно” , наголосив співрозмовник видання.
Водночас існує розуміння, згідно з яким Салліван повертається до позиції, що війну треба згортати, тому допомога Україні у сфері безпеки буде порівнюватись (з успіхами), додав він.
На цьому фоні керівник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов в інтерв’ю ABC News висловив упевненість, що Україні потрібно показати успіх контрнаступу, інакше у країн Заходу, які допомагають їй зброєю, з’являться питання.
“Без перемог рано чи пізно виникнуть питання, чи варто продовжувати підтримувати Україну”, – зазначив Буданов.
Співробітники Федерального бюро розслідувань учора затримали підозрюваного у справі про витоки. За даними видання The New York Times, це 21-річний військовослужбовець ВПС Нацгвардії США Джек Тейшейра.
У його арешті брали участь кілька правоохоронців, які під’їхали до будинку на бронемашині. Підозрюваний здався без опору, піднявши руки над головою. Судячи з фото, Тейшейра був одягнений у червоні шорти та футболку.
Раніше американські ЗМІ опублікували розслідування, в яких описуються нові подробиці витоку великої кількості документів Пентагону про війну в Україні та інші міжнародні справи. У середу ввечері Washington Post повідомила, що секретними файлами ділився зі своїми друзями по ігровому онлайн-чату молодий співробітник військової бази. А у четвер New York Times заявила, що її журналістам вдалося знайти ім’я та посаду цієї людини.
У публікації Washington Post говориться, що ця людина надавала секретну інформацію невеликій групі однодумців, які поділяють її “любов до зброї, військового спорядження і Бога” на популярній у геймерів платформі Discord.
Як пише NYT, Тейшейра курирував невелику, в 20-30 осіб, онлайн-групу під назвою Thug Shaker Central, члени якої – переважно молоді люди та підлітки, які об’єдналися на ґрунті загальної любові до зброї, расистських онлайн-мем і відеоігор.
Два американські чиновники підтвердили газеті, що слідчі хочуть поговорити з Тейшейрою про витік урядових документів до приватної онлайн-групи. Один чиновник сказав, що Тейшейра може мати інформацію, яка має відношення до розслідування.
Кілька місяців тому один із користувачів завантажив у цю невелику чат-групу сотні сторінок документів американської розвідки.
NYT поговорила з чотирма членами чат-групи Thug Shaker Central, один з яких сказав, що знає людину, яка зливала інформацію, не менше трьох років. Він заявив, що зустрічався з ним особисто та називав його O.G.
Друзі описали цю людину як старшого, ніж більшість підлітків-членів групи, і як безперечного лідера. Один з них стверджував, що OG по своїй роботі мав доступ до документів розвідки. Хоча учасники групи не назвали її лідера на ім’я, цифровий слід, як стверджує New York Times, веде до Тейшейри.
У середу Discord заявив, що співпрацює з правоохоронцями у розслідуванні витоку.
Тим часом журналісти продовжують обговорювати інформацію, яка потрапила до Інтернету. Серед іншого з файлів стало відомо про підрахунки ФСБ, згідно з якими фактична кількість росіян, поранених та вбитих у бою, наближається до 110 тисяч людей.
За даними, які містяться в документах, ФСБ дорікає Міністерству оборони Росії в тому, що воно не враховує вбитих та поранених серед військовослужбовців Росгвардії, найманців ПВК “Вагнер” та чеченських бійців Рамзана Кадирова.
Такі розбіжності свідчать про те, що ФСБ ставить під сумнів підрахунок втрат російської армії Міністерством оборони РФ, сказано в матеріалах.
Раніше з секретних американських документів, що потрапили в мережу, стало відомо, що США оцінюють військові втрати Росії в 189,5 тис. – 223 тис. осіб (при числі вбитих від 35,5 тис. до 43 тис.)
Востаннє Росія оприлюднила дані про свої втрати у вересні минулого року – тоді було оголошено про 5937 загиблих.
У четвер прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков прокоментував дані про протиріччя між ФСБ та Міноборони щодо втрат. “Я не знаю, на чому ґрунтуються такі повідомлення, але готовий поставити під сумнів їх достовірність і розуміння автора суті того, що відбувається всередині Росії”, – сказав Пєсков журналістам.
З матеріалів також стало відомо, що Вашингтон уважно стежить за генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррішем. Деякі з документів, що просочилися, описують приватне листування між ним і його заступником.
В останній порції опублікованих документів йдеться про ставлення генсека ООН до війни в Україні та його висловлювання з приводу деяких лідерів африканських країн.
Один із файлів присвячений угоді щодо експорту зерна через Чорне море, яка була укладена за посередництва ООН та Туреччини через побоювання, що за відсутності зернового експорту з України низці країн загрожує продовольча криза.
Гутерріш прагнув домогтися угоди будь-що і був готовий йти назустріч інтересам Росії. “Він відзначив, які зусилля робить для покращення експортних можливостей Росії, – йдеться в документі, – навіть у тому випадку, коли в угодах беру участь юридичні та фізичні особи Росії, які перебувають під санкціями”.
У документі також міститься оцінка дій генсека ООН, які, згідно з текстом, підірвали масштабні зусилля щодо притягнення Москви до відповідальності за її дії в Україні.
При цьому деякі посадові особи ООН були обурені висновками, що містяться в оприлюднених документах, що головний дипломат світу виявляє м’якість у відносинах з Москвою.
Один з високопосадовців заявив, що не збирається коментувати інформацію, що просочилася, але зазначив, що ООН керується необхідністю пом’якшити удар, який війна в Україні завдала найбіднішим верствам населення світу. “А це означає, що треба робити будь-які дії для того, щоб знизити ціни на продукти харчування та забезпечити постачання добрив до тих країн, які їх найбільше потребують”, – зазначив він.
Росія неодноразово скаржилася на те, що міжнародні санкції негативно позначаються на її власному зерновому експорті та експорті добрив, і щонайменше двічі погрожувала призупинити співпрацю щодо зернової угоди, якщо її вимоги не будуть задоволені. Експорт російського зерна та добрив не підпадає під міжнародні санкції, але Москва заявляє, що має труднощі із забезпеченням доставки та страхування вантажів.
В іншому документі від середини лютого описується відверта розмова генсека ООН із його заступником – Аміною Мохаммед. У ньому Гутерреш висловлює занепокоєння щодо заклику президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляйєн до країн ЄС виробляти більше зброї та боєприпасів.