Володимир Путін розраховує, що внутрішні політичні та економічні проблеми в європейських країнах у найближчі місяці послаблять їхню підтримку України. Паралельно Москва посилює гібридні атаки проти Європи, ядерні погрози та удари по українській цивільній інфраструктурі.
Про це пише The Washington Post.
За оцінками російських і європейських чиновників та аналітиків, Кремль вважає, що має перевагу у війні на виснаження не лише проти України, а й проти Європи, яку дедалі більше сприймає як головну перешкоду для досягнення своїх цілей.
Одним із завдань російських ударів по цивільній інфраструктурі Києва, за словами співрозмовників видання, є прагнення зробити українську столицю максимально складною для життя взимку та дестабілізувати країну.
“Путін вважає, що до літа ситуація в Європі зміниться і підтримка України зникне. Це дає Кремлю мотивацію продовжувати свої нахабні атаки”, — заявив колишній російський олігарх і опозиціонер Михайло Ходорковський.
Одночасно Москва, за оцінкою європейських лідерів, посилює “гібридну війну” проти Європи. Йдеться про дезінформацію, кібератаки, диверсії, інциденти з дронами та нові погрози застосування ядерної зброї.
Один із російських чиновників заявив The Washington Post, що Москва має намір “йти шляхом ескалації”, щоб стримати Європу, одночасно продовжуючи удари по Україні.
Водночас у Росії стежать за внутрішніми проблемами європейських країн. У Франції тривають протести на тлі бюджетних проблем, у Німеччині посилюються політичні сили, які виступають проти допомоги Україні, а Європа загалом стикається з енергетичними та фінансовими труднощами.
Попри це канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час візиту до Києва оголосив про новий пакет допомоги Україні на $1,5 млрд.
Глава Федеральної розвідувальної служби Німеччини Мартін Єгер також попередив, що Росія посилює “тіньову війну” проти ФРН, намагаючись підірвати підтримку України.
“Росія випробовує нас і уважно стежить за тим, як ми справляємося з цією ситуацією. З погляду керівництва Кремля будь-яка ознака вагань спонукає їх ще більше посилювати тиск на Німеччину”, — заявив Єгер.
При цьому економічна ситуація самої Росії погіршується. Проєкт бюджету передбачає нове значне підвищення податків для фінансування рекордних військових витрат у $202 млрд, а російські банки почали проявляти обережність щодо придбання державного боргу.
Однак співрозмовник видання в Росії заявив, що економічна “машина” поки тримається, а Кремль розраховує на “стратегічне очікування і терпіння”.
Окремим інструментом тиску залишаються ядерні погрози. Минулого тижня Москва заявила, що нібито отримала інформацію про підготовку НАТО до “повітряної та морської блокади” Калінінграда, і пригрозила застосувати для його захисту “весь арсенал, включно з ядерною зброєю”.
У НАТО у відповідь назвали такі заяви “безвідповідальною ядерною риторикою”.
За оцінкою старшої наукової співробітниці Carnegie Russia Eurasia Center Тетяни Станової, Кремль розраховує на накопичення криз у Європі та ослаблення нинішніх політичних лідерів.
На її думку, Москва одночасно заявляє, що не хоче війни з Європою, і погрожує ядерною зброєю у разі подальшої підтримки України.
Кінцева мета Кремля, за оцінкою Станової, полягає в тому, щоб змусити європейські країни зайняти щодо Росії та війни проти України більш “прагматичну” позицію.
