У європейських столицях зростає занепокоєння через наміри адміністрації Дональда Трампа опрацювати з Росією нову “рамку” європейської безпеки в межах майбутньої мирної угоди щодо України. Європейські чиновники побоюються, що така домовленість може підірвати позиції НАТО, посилити вплив Москви та обмежити суверенітет країн, які межують із Росією.
Про це пише Financial Times.
Занепокоєння посилилося після зустрічі Дональда Трампа з представником Кремля Кирилом Дмитрієвим у Білому домі.
Після розмови Трамп заявив, що майбутня домовленість може стосуватися не лише України.
“Буде угода, велика угода, і вона стосуватиметься не лише України. Я навіть можу сказати, що вона може охопити всю Європу”, — сказав президент США.
Пізніше Джаред Кушнер заявив, що Вашингтон працює над “практичними домовленостями”, які мають враховувати безпекові занепокоєння всіх сторін, а також над “довгостроковою рамкою європейської безпеки та стабільності”.
У Європі не хочуть обговорювати нову архітектуру безпеки разом із мирною угодою
У європейських столицях негативно сприйняли ідею паралельно з переговорами про завершення війни в Україні обговорювати нову систему безпеки на континенті.
Європейські чиновники побоюються, що Москва спробує використати такі переговори для відновлення власної сфери впливу та послаблення суверенітету країн НАТО, які розташовані поруч із Росією.
Також є побоювання, що адміністрація Трампа може укласти домовленість із Москвою за рахунок європейської безпеки.
“Питання, які стосуються безпеки Європейського Союзу, має вирішувати сам Європейський Союз”, — заявив речник Єврокомісії.
Один із європейських чиновників назвав заяву Кушнера “повною несподіванкою”.
За його словами, одночасних переговорів про європейську безпеку до завершення війни не буде.
Він також наголосив, що про будь-яке скорочення присутності НАТО чи зміни в Альянсі не йдеться.
Зеленський допускає обговорення безпеки Росії — але лише за участі Європи
Володимир Зеленський минулого тижня вперше визнав, що питання, які Москва порушує щодо власної безпеки, можуть бути частиною мирної угоди.
Втім, за його словами, це можливо лише за участі Європи.
Зеленський заявив, що гарантії безпеки для Росії означають зміну всієї системи безпеки в Європі та світі.
Водночас будь-яке згортання НАТО він назвав би “ознакою слабкості для Альянсу”.
Віткофф і Кушнер активізували переговори перед Абу-Дабі
За даними Financial Times, Джаред Кушнер і спецпредставник США Стів Віткофф останнім часом активізували контакти з Києвом, Москвою та окремими європейськими столицями.
Це відбувається напередодні запланованих на наступний тиждень переговорів між представниками США, України та Росії в Абу-Дабі.
Крім політичних і безпекових питань, американська сторона також обговорює потенційні економічні та інвестиційні домовленості між США та Росією.
Один із європейських чиновників припустив, що заяви Вашингтона про ширшу угоду щодо європейської безпеки можуть бути спробою продемонструвати прогрес напередодні переговорів в Еміратах.
У FT сумніваються в швидкому перемир’ї
Дмитрієв та українська делегація були запрошені до Білого дому Меланією Трамп у зв’язку з локальним перемир’ям в Олешках, яке дозволило евакуювати цивільних.
Перша леді США, а також українські й російські учасники цієї гуманітарної операції висловлювали сподівання, що такий формат можна буде поширити й на інші райони.
Втім, двоє співрозмовників FT, залучених до неформальних каналів переговорів, вважають малоймовірним, що зустріч в Абу-Дабі принесе суттєве припинення вогню.
За їхніми словами, Володимир Путін нині зосереджений на спробі посилити позиції Росії через зимову кампанію ударів по українській енергетичній інфраструктурі.
Один зі співрозмовників FT вважає, що Москва сприймає перенесення уваги з територіальних питань на гарантії безпеки як спосіб затягнути переговори та водночас послабити військові позиції України.
У Москві очікують нових територіальних поступок
За словами ще одного джерела FT, Путін розглядає удари по українській інфраструктурі як відповідь на атаки України по російських нафтопереробних заводах і комерційних складах.
Цей співрозмовник описав логіку Кремля так: Росія нібито прагне знищувати українську інфраструктуру доти, доки Київ не погодиться на її вимоги.
За даними FT, Путін вимагає, щоб Україна віддала Росії решту території Донбасу як передумову для припинення вогню.
Крім того, він очікує подальших територіальних поступок України в обмін на будь-які гарантії безпеки з боку країн НАТО.
Європа хоче більшого впливу на переговори
Європейські столиці намагаються домогтися більшої ролі у переговорах, які ведуть США.
Втім, самі європейці поки не мають єдиного бачення, як саме діяти і хто має представляти їх на переговорах.
Цього тижня у Брюсселі відбулися консультації за участі представників Франції, Німеччини, Великої Британії, НАТО, ЄС, США та України.
Крім того, президенти Фінляндії та Норвегії минулого тижня спілкувалися телефоном із Путіним.
Наступного тижня лідери ЄС мають обговорити формування більш узгодженого підходу до мирних переговорів.
Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні вже розкритикувала нинішню європейську координацію, назвавши її “розрізненою та неузгодженою” і попередивши, що це може залишити Європу на узбіччі переговорного процесу.
Один із європейських чиновників описав нинішній переговорний процес як “дуже неструктурований, стрибкоподібний і хаотичний”.
За його словами, наразі немає ані готового документа, ані проєкту угоди, який сторони реально погоджують.
Таким чином, головне занепокоєння Європи полягає не лише в можливому мирному врегулюванні щодо України, а й у ризику, що Вашингтон і Москва можуть спробувати одночасно переглянути ширшу систему безпеки на континенті без повноцінної участі самих європейських держав.
Раніше “Головне в Україні” повідомляло, що після перемоги демократів на проміжних виборах у США в Києві заговорили про можливе посилення підтримки України та більший контроль Конгресу за переговорами адміністрації Дональда Трампа з Росією.
