Дональд Трамп у разі своєї перемоги на президентських виборах у США може розглянути відмову НАТО від розширення на схід, а також позбавлення деяких країн Альянсу “оборонної щедрості і гарантій безпеки Сполучених Штатів”.
Про це пише “Суспільне” з посиланням на видання Politico.
Як пише видання, виходячи з інтерв’ю з колишніми посадовими особами національної безпеки Трампа та експертами з питань оборони, які, у разі обрання Трампа, ймовірно, будуть працювати під час його другого терміну, Трамп навряд чи одразу залишить НАТО. Але це не означає, що НАТО переживе другий термін Трампа без змін, відзначає Politico.
В обмін на продовження участі США Трамп не тільки очікує, що європейські країни різко збільшать свої витрати на НАТО (це його головна претензія, коли він був президентом), але також зробить те, що один експерт з питань оборони, знайомий з мисленням у колі консультантів Трампа з національної безпеки, Ден Колдуелл описує це як “радикальну переорієнтацію” НАТО.
За словами співрозмовників видання, США збережуть свою ядерну парасольку над Європою протягом другого терміну Трампа, зберігши свою авіацію та бази в Німеччині, Англії та Туреччині, а також свої військово-морські сили. Тим часом основна частина піхоти, бронетехніки, матеріально-технічного забезпечення та артилерії зрештою перейде з рук Америки до європейських.
Йдеться про “значне та суттєве зменшення ролі безпеки Америки — відступ від того, щоб бути основним постачальником бойової сили в Європі, кимось, хто надає підтримку лише під час кризи”, — сказав Колдуелл, який нещодавно обіймав посаду старшого радника.
Іншою частиною нового плану Трампа є так звана “дворівнева система НАТО”, пише видання. Ця ідея, яку вперше запропонував інший високопоставлений колишній чиновник адміністрації Трампа , генерал-лейтенант армії у відставці Кіт Келлог, означає, що країни-члени, які ще не досягли цільового показника витрат на оборону в 2 відсотки ВВП, “не будуть користуватися оборонною щедрістю і гарантії безпеки Сполучених Штатів”. Про це сказав один із експертів із національної безпеки, який підтримує Трампа, який побажав анонімно описати внутрішні дискусії.
Це можна розглядати як порушення статті 5 договору, яка зобов’язує кожного члена вживати “таких дій, які він вважає необхідними”, щоб допомогти тому, хто зазнав нападу. Але члени зовнішньополітичної команди Трампа відзначили, що формулювання статті 5 є гнучким і не вимагає від жодного члена відповісти військовою силою.
Як пише газета, Трамп постійно висловлював роздратування з приводу того, що союзники по НАТО “обдурюють нас”, не досягаючи цільового показника у 2% витрат. Politico нагадує, що нещодавно Трамп заявив, що він “заохочуватиме” росіян “робити все, що їм заманеться” з країнами-членами, які ще не досягли цільових показників витрат на оборону — через десять років після Союзники по НАТО пообіцяли зробити це на своєму саміті в Уельсі 2014 року.
Швидке вирішення повномасштабної війни в Україні, що триває два з половиною роки, також, ймовірно, зіграє ключову роль у планах Трампа щодо НАТО.
“У рамках плану щодо України, про який раніше не повідомлялося, ймовірний кандидат від Республіканської партії обдумує угоду, згідно з якою НАТО зобов’язується не розширюватися на схід — зокрема, на Україну та Грузію — і веде переговори з президентом Росії Володимиром Путіним про те, скільки території України Москва може зберегтися, за словами двох інших експертів з національної безпеки, які стосуються Трампа”, — йдеться у статті.
Загалом новий підхід Трампа в цих сферах означав би революцію у справах НАТО, яку, на думку багатьох критиків, Європа абсолютно нездатна здійснити в осяжному майбутньому, пише видання.
Зазначається, що США є найбільшим учасником операцій НАТО, витративши близько 860 мільярдів доларів на оборону, що становило 68 відсотків загальних витрат країн НАТО у 2023 році. Це більш ніж у 10 разів більше, ніж витратила Німеччина, друга за величиною витрат країна. Значна частина цих витрат США, яка становить приблизно 3,5 відсотка ВВП США, йде на захист Європи, хоча Пентагон відмовляється публічно оприлюднити, скільки, розповів директор з досліджень Європейської ради з міжнародних відносин Джеремі Шапіро.