Вищий антикорупційний суд обрав народному депутату Миколі Тищенку запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 10 млн грн.
Рішення ухвалено у справі про ймовірне вимагання 1 млн доларів за вирішення питання у “справі з кол-центрами”, а також внесення недостовірних відомостей до декларації.
Про це пише Еспресо.
ВАКС також поклав на депутата низку обов’язків. Тищенко має здати закордонний паспорт, не відлучатися з Києва, носити електронний браслет і з’являтися за викликом суду.
Під час судового засідання прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Сергій Подгорець просив взяти парламентаря під варту з альтернативою внесення застави у розмірі понад 19 млн грн.
За словами прокурора, такий розмір застави відповідає майновому стану підозрюваного і не є завідомо непомірним.
Сторона обвинувачення також вказувала на ризики переховування від слідства, можливого впливу на свідків та перешкоджання кримінальному провадженню.
У разі внесення застави САП просила покласти на депутата процесуальні обов’язки, зокрема прибувати за викликом слідчого, прокурора або суду, повідомляти про зміну місця проживання чи роботи, не залишати Київ без дозволу слідства, здати документи для виїзду за кордон, утримуватися від спілкування зі свідками та носити електронний засіб контролю.
Захист Тищенка наполягав на необґрунтованості підозри та просив суд відмовити у задоволенні клопотання прокуратури або застосувати більш м’який запобіжний захід, зокрема особисту поруку.
Адвокат депутата заявив, що договір дарування коштів між Миколою Тищенком та його колишньою дружиною Аллою Барановською був оформлений належним чином і посвідчений нотаріально.
Також захист стверджує, що під час слідчих дій у народного депутата було вилучено близько 15 млн грн.
Окрім того, адвокат заявив, що НАБУ веде розслідування та обвинувачення разом з організацією під назвою “Хімпром”, яка, за словами захисту, намагається дискредитувати Тищенка.
29 червня Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили Тищенку про підозру у проханні надати неправомірну вигоду, легалізації коштів та внесенні завідомо недостовірних відомостей до електронної декларації.
За версією слідства, у серпні 2023 року народний депутат вимагав понад 1 млн доларів у особи, яку вважав причетною до діяльності так званих кол-центрів. Натомість він нібито обіцяв використати свої депутатські повноваження в її інтересах та вплинути на діяльність окремих структур.
Правоохоронці зазначають, що фактично гроші підозрюваний не отримав.
У липні 2024 року з’ясувалося, що Тищенко роками “боровся” з кол-центрами без офіційних повноважень, оскільки слідча комісія, якою він прикривався, давно припинила роботу.
Крім того, слідство вважає, що депутат легалізував 12,6 млн грн коштів невстановленого походження через договір дарування з колишньою дружиною, після чого відобразив ці кошти у своїй щорічній декларації.
У січні 2025 року після цілодобового домашнього арешту Тищенко заявив у Верховній Раді, що більше не боротиметься з кол-центрами і “перегортає сторінку”.
