Дональд Трамп, Володимир Путін і Сі Цзіньпін можуть провести безпрецедентну тристоронню зустріч на полях саміту APEC у китайському Шеньчжені, однак для цього сторонам спочатку потрібно погодити порядок денний. Експерти вважають, що найбільшу політичну вигоду від такого формату може отримати Росія, тоді як для Китаю ключовими залишатимуться питання суверенітету, ядерного стримування та небажання приєднуватися до чужих геополітичних блоків.
Про це пише South China Morning Post.
Усі троє лідерів, як очікується, відвідають саміт Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва у Шеньчжені. Путін уже заявив, що підтримує ідею тристоронньої зустрічі, але наголосив, що її порядок денний має бути чітко визначений.
Трамп також заявив, що відкритий до переговорів із Путіним і Сі, однак висловив бажання зробити головною темою денуклеаризацію.
Саме це може стати одним із головних бар’єрів для зустрічі.
Китай не поспішає погоджувати формат
За даними South China Morning Post, китайські чиновники приватно позитивно сприйняли саму ідею тристоронніх переговорів, але активно її не просувають.
Наразі немає ні детально опрацьованого порядку денного, ні серйозної підготовки до зустрічі.
Речниця МЗС Китаю Мао Нін, відповідаючи на запитання про можливі переговори Трампа, Путіна і Сі, двічі заявляла, що не має інформації з цього приводу.
Професор Китайського народного університету Ван Вень назвав порядок денний “критичним важелем”, від якого залежить, чи відбудеться саміт узагалі.
“Якщо три сторони мають суперечливі приховані цілі або запропоновані теми принципово не збігаються, зустріч навряд чи відбудеться”, — зазначив він.
За його словами, діалог стане можливим лише тоді, коли сторони зосередяться на темах, щодо яких існує певний консенсус, і не перетинатимуть “червоні лінії” одна одної.
Трамп хоче говорити про ядерну зброю, але Пекін опирається
Однією з можливих тем зустрічі є контроль над ядерними озброєннями.
Трамп уже заявив, що потенційні тристоронні переговори мають бути “засновані на денуклеаризації”.
Однак Китай протягом тривалого часу відмовляється приєднуватися до тристоронніх переговорів зі США і Росією про ядерні озброєння.
Пекін аргументує це тим, що його арсенал значно менший за американський і російський. Китай, за оцінками, має сотні ядерних боєголовок, тоді як США і Росія — тисячі.
Ван Вень зазначає, що Китай може бути зацікавлений у глобальних і конструктивних темах — від ризиків у відносинах великих держав до відновлення світової економіки, продовольчої та енергетичної безпеки й клімату.
Водночас Пекін навряд чи погодиться на вимоги, які сприйматиме як втручання у питання суверенітету або спробу змусити Китай приєднатися до американсько-російської системи контролю над ядерними озброєннями.
“Будь-яка вимога “обрати сторону” для Китаю неприйнятна”, — зазначив експерт.
Україна майже напевно стане однією з тем
Попри слова Трампа про те, що зустріч була б “не стільки про Україну”, експерти вважають, що війна неминуче стане частиною дискусії.
За даними видання, саме Путін раніше запропонував ідею переговорів утрьох як можливий формат для обговорення завершення війни.
Професор Університету Джонса Гопкінса Сергій Радченко очікує, що Москва спробує винести українське питання на порядок денний.
На його думку, участь Китаю теоретично могла б також відкрити можливість для обговорення гарантій безпеки, до яких був би залучений Пекін.
Водночас Радченко сумнівається, що Сі Цзіньпін буде надто зацікавлений саме в такому форматі.
Китай і Росія вже співпрацювали в тристоронніх форматах із іншими державами, однак зустріч Трампа, Путіна і Сі мала б зовсім інший масштаб і політичну вагу.
Найбільше може виграти Росія
Опитані South China Morning Post експерти вважають, що Росія потенційно отримає найбільше від самої появи Путіна за одним столом із президентами США та Китаю.
Для Москви це стало б символом завершення міжнародної ізоляції та підтвердженням претензій Росії на статус однієї з великих світових держав.
Радченко вважає, що зустріч могла б також дати Кремлю можливість спробувати “відокремити США від європейських союзників” і посилити політичні позиції Москви.
Для Путіна, за оцінкою експертів, навіть сама присутність на таких переговорах уже була б дипломатичним здобутком.
Для Трампа зустріч стала б демонстрацією особистої дипломатії
Для Дональда Трампа потенційний саміт може стати можливістю показати, що він здатний напряму домовлятися з керівниками двох інших великих держав.
Деніс Саймон із Quincy Institute зазначає, що американський президент може розглядати формат як спосіб продемонструвати власну здатність вести переговори з Пекіном і Москвою без опори на традиційні союзи США.
Водночас саме це може викликати занепокоєння серед союзників Вашингтона.
Трамп також має враховувати внутрішньополітичний контекст — наближення проміжних виборів до Конгресу.
Експерти вважають, що Білий дім спочатку оцінить, наскільки така зустріч відповідатиме політичним інтересам президента всередині США.
Для Сі Цзіньпіна вигода переважно символічна
Китай, як господар саміту, також може отримати політичні дивіденди.
Проведення переговорів трьох лідерів дозволило б Пекіну продемонструвати себе як центр глобальної дипломатії та державу, без участі якої неможливо вирішувати ключові міжнародні питання.
Водночас експерти вважають, що Сі буде найобережнішим із трьох учасників.
Китай може позитивно сприймати визнання власного статусу глобальної держави, але водночас не захоче брати участь у конструкції, яка фактично закріплює американські та російські “сфери впливу”.
“Символічно саме тут лежить найбільша цінність для Китаю. Це підтверджує його статус глобального центру”, — зазначив Ван Вень.
Європа і Японія можуть опинитися в незручному становищі
Окреме питання — реакція союзників США.
Ван Вень вважає, що формат Трамп — Путін — Сі може посилити “стратегічну тривогу” в Європі та Японії.
І ЄС, і Японія десятиліттями будували значну частину своєї зовнішньої політики навколо американської системи союзів.
Якщо ж великі держави почнуть регулярно домовлятися між собою напряму, союзникам Вашингтона доведеться переоцінювати власне місце у світовій системі.
На думку Вана, регулярні переговори трьох держав могли б свідчити про поступовий відхід від світового порядку, побудованого на блоковому протистоянні.
Водночас Лайл Голдстайн із Defense Priorities не погоджується з тим, що це обов’язково погано для союзників США.
Він вважає, що регулярні тристоронні переговори великих держав могли б стимулювати появу інших форматів — наприклад, між Європою, Росією і США або між Китаєм, Японією і США.
Китай ризикує ускладнити відносини з Європою
Ще одним ризиком для Пекіна може стати Україна.
Китай протягом війни намагається підтримувати стратегічне партнерство з Росією і водночас зберігати економічні та політичні зв’язки з Європою.
Участь Сі в переговорах із Путіним і Трампом щодо української війни могла б ускладнити цей баланс.
Експерт Гемант Адлакха вважає, що такий саміт може “серйозно випробувати” китайську стратегію одночасного збереження близьких відносин із Москвою та нормальних контактів із ЄС.
Зустріч може виявитися лише символічною
Попри високі очікування, експерти застерігають від перебільшення можливого результату.
Навіть якщо Трамп, Путін і Сі зустрінуться в Шеньчжені, це не означатиме автоматичного вирішення війни в Україні або появи нового світового порядку.
Максимальним практичним результатом, на думку Ван Веня, може стати створення каналу кризової комунікації між трьома державами, визначення базових правил взаємодії та уточнення їхніх “червоних ліній”.
“Будь-які очікування, що така зустріч може вирішити російсько-український конфлікт або фундаментально перебудувати світовий порядок, абсолютно нереалістичні”, — наголосив він.
Наразі ж головним питанням залишається навіть не те, чи готові Трамп, Путін і Сі сісти за один стіл, а чи зможуть Вашингтон, Москва і Пекін домовитися, про що саме вони говоритимуть.
Раніше “Головне в Україні” повідомляло, що Володимир Путін запропонував провести тристоронню зустріч із Дональдом Трампом і Сі Цзіньпіном для обговорення завершення війни в Україні. За даними The Wall Street Journal, переговори можуть відбутися без участі Володимира Зеленського.
