Президент США Дональд Трамп оголосив надзвичайний стан щодо Куби, відкривши шлях до запровадження додаткових мит для країн, які постачають острову нафту. Через дії адміністрації США у Куби залишилося запасів нафти лише на 15–20 днів.
Указ про введення надзвичайного стану щодо Куби опубліковано 29 січня на сайті Білого дому.
У підписаному Трампом указі йдеться, що дії кубинської влади становлять “надзвичайну загрозу” для національної безпеки та зовнішньої політики Сполучених Штатів. За його словами, Куба підтримує “ворожі країни та терористичні організації”, зокрема Росію, Китай, Іран, ХАМАС і Хезболлу.
У документі також зазначається, що на території Куби розміщена найбільша російська закордонна станція радіоелектронної розвідки, яка, за твердженням американської сторони, намагається отримувати секретну інформацію, пов’язану з національною безпекою США. Окремо наголошується, що Гавана продовжує поглиблювати розвідувальну та оборонну співпрацю з Китаєм.
Трамп також звинуватив кубинський режим у переслідуванні політичних опонентів, обмеженні свободи слова, преси та доступу до інтернету, а також у застосуванні тортур. За його словами, родини політичних в’язнів зазнають тиску за участь у мирних протестах.
Водночас у документі підкреслюється, що Сполучені Штати “підтримують прагнення кубинського народу до вільного та демократичного суспільства”. Надзвичайний стан надає адміністрації США правові механізми для економічного тиску не лише на саму Кубу, а й на держави, які продають або постачають їй нафту.
Згідно з указом, міністр торгівлі США має визначати, чи здійснює та чи інша країна прямі або опосередковані поставки нафти Кубі, після чого державний секретар рекомендує рівень додаткових мит. Остаточне рішення щодо їх запровадження ухвалює президент США. Указ набув чинності 30 січня.
Як пише Financial Times, Куба має запасів нафти лише на 15–20 днів за нинішнього рівня споживання на тлі тиску з боку адміністрації президента США Дональда Трампа. Постачання з Венесуели припинені, а Мексика — останній постачальник енергоресурсів — опинилася під американським тиском.
За даними аналітичної компанії Kpler, більша частина Куби вже стикається з майже щоденними відключеннями електроенергії. За відсутності нових поставок владі доведеться запроваджувати ще жорсткіші обмеження на використання палива.
Аналітик Kpler Вікторія Ґрабенвеґер заявила, що з урахуванням січневої поставки та приблизно 460 000 барелів у запасах на початок року Куба може протриматися 15–20 днів. Уже 11 січня, через два дні після мексиканської поставки та через тиждень після захоплення американськими військами венесуельського лідера Ніколаса Мадуро, Дональд Трамп пообіцяв, що “більше жодної нафти” не надходитиме на Кубу.
Експерт з нафти Техаського університету Хорхе Піньйон попередив, що країну очікує серйозна криза, якщо в найближчі тижні не з’являться нові поставки. Президентка Мексики Клаудія Шейнбаум 27 січня підтвердила відкладення запланованої поставки, назвавши це “суверенним рішенням”, але згодом уточнила, що не заявляла про припинення експорту і що постачання можуть здійснюватися за контрактами з Pemex або як гуманітарна допомога. Аналітики вважають, що Мексику стримує ризик захоплення танкерів у разі повної морської блокади з боку США.
На тлі скорочення поставок економіка Куби продовжує занепадати — падають туризм і виробництво цукру. Аналітик Teneo Ніколас Вотсон зазначив, що нинішня економічна криза може поставити кубинський режим на межу виживання. Раніше Дональд Трамп заявляв, що Куба “скоро впаде”, наголосивши, що країна більше не отримує грошей і нафти від Венесуели.