Адміністрація президента США Дональда Трампа хоче, щоб Україна та Росія досягли мирної угоди до початку січня, перш ніж демократи отримають контроль над Конгресом. У Києві побоюються, що прагнення Вашингтона пришвидшити переговори може посилити тиск на Україну щодо поступок Росії.
Про це пише Financial Times із посиланням на чотирьох співрозмовників, ознайомлених із перебігом переговорів.
Спецпредставник Трампа Стів Віткофф і його зять Джаред Кушнер цього місяця відновили переговори з Україною та Росією в Абу-Дабі після восьмимісячної паузи, спричиненої війною в Ірані.
Республіканська партія Трампа на проміжних виборах цього місяця втратила контроль і над Палатою представників, і над Сенатом. Очікується, що демократи після отримання контролю над Конгресом посилять підтримку України та тиск на Москву.
“Американці поспішають, Путін не поспішає”
Цього тижня Трамп зустрівся з Володимиром Путіним у Китаї, після чого заявив, що російський лідер дав зрозуміти: Москва “готова до миру”.
Останніми днями Кушнер і Віткофф також провели низку зустрічей із російськими, українськими та європейськими представниками в Москві, Дубліні та Берліні, де, за даними FT, наголошували на необхідності швидкого просування переговорів.
“Американці дуже сильно тиснуть, і є побоювання, що для досягнення хоча б якоїсь угоди Україні доведеться піти на дуже значні поступки”, — заявив один із європейських чиновників після зустрічі з Кушнером і Віткоффом.
“Американці поспішають, Путін не поспішає”, — сказав інший співрозмовник.
У Києві побоюються угоди на умовах Москви
За словами високопоставленого українського чиновника, встановлені Вашингтоном строки посилили побоювання в Києві, що президента Володимира Зеленського можуть змусити погодитися на угоду на умовах Москви до того, як демократи отримають контроль над Конгресом.
“Трамп любить Путіна і хоче закінчити все це до січня”, — заявив співрозмовник FT, додавши, що Росія “може отримати кращі умови”, якщо домовленість буде досягнута до січня.
Білий дім не відповів на запит FT про коментар.
Водночас Трамп зберігає широкі повноваження щодо ведення мирних переговорів. Демократи в Конгресі планують використати законодавчі повноваження для посилення підтримки України та запровадження додаткових санкцій проти Москви.
Росія продовжує висувати вимоги
FT зазначає, що США поки не вимагали від України конкретних поступок Росії. Водночас після саміту з Трампом і головою КНР Сі Цзіньпіном у Шеньчжені Путін закликав Україну та її європейських союзників прийняти “компроміси” та “реалії”.
Серед вимог Москви — передача Росії територій на Донбасі, відмова України від майбутнього членства в НАТО та обмеження чисельності й можливостей українських Збройних сил.
Росія також домагається масштабних змін у системі безпеки Європи, зокрема скорочення присутності військ і озброєнь НАТО на східному фланзі Альянсу.
У Києві пов’язують обмеження Starshield і затримки Patriot із тиском США
Українські чиновники розцінили нещодавні обмеження швидкості для Starshield — військової версії супутникової системи Starlink компанії SpaceX — разом із затримками останніми місяцями постачання ракет-перехоплювачів Patriot як частину зусиль США послабити позиції Києва та посилити тиск заради поступок Росії.
Високопоставлений український чиновник назвав дії адміністрації Трампа “чітким вибором”, який, за його оцінкою, допомагає Росії домогтися вигідніших умов на мирних переговорах.
Водночас, за словами двох співрозмовників, ознайомлених із позицією Кремля, Росія планує використати кампанію повітряних ударів для посилення своїх переговорних позицій. Це, на їхню думку, зменшує ймовірність того, що Москва погодиться на швидку угоду.
США хочуть одночасно вирішити територіальні та безпекові питання
Переговори лише нещодавно почали охоплювати ширші російські вимоги щодо європейської безпеки, які Путін вважає необхідною частиною остаточної угоди.
Європейські країни наполягають спочатку на припиненні вогню і лише після цього готові обговорювати ширшу архітектуру безпеки Європи. Вони також домагаються формальної участі у переговорах.
Американські представники, навпаки, прагнуть паралельно врегулювати територіальні суперечки та ширші питання європейської безпеки, вважаючи обидва напрямки ключовими для завершення війни.
США також заявили, що Москва готова розглядати варіант, за якого Україна отримає гарантії безпеки від західних країн за моделлю статті 5 НАТО.
“Думаю, президент Трамп відкритий до цього, але, очевидно, це має відповідати інтересам Америки”, — заявив Кушнер у четвер у Берліні.
За його словами, американській стороні вдалося домогтися того, що росіяни “достатньо комфортно ставляться” до концепції гарантій безпеки для України, заснованих на статті 5 НАТО.
Однак заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков, який брав участь в останньому раунді переговорів в Абу-Дабі, заявив у п’ятницю, що “навіть формула квазічленства Києва в НАТО… є для нас неприйнятним варіантом”.
“Нехай вони визнають непорушність нашої вимоги про те, що [Україна] ніколи не зможе вступити до НАТО. Коли це станеться, думаю, ми зможемо обговорювати питання гарантій безпеки”, — сказав Рябков.
Раніше “Головне в Україні” писало, що США обговорюють два можливі сценарії гарантій безпеки для України. Один із них передбачає відмову Києва від контрольованої частини Донбасу в обмін на повноправне членство в НАТО, другий — замороження війни по нинішній лінії фронту з міжнародними гарантіями безпеки від США та, можливо, європейських союзників.
