Страсна п’ятниця, також відома як Велика або Свята, у християнській традиції вважається днем розп’яття Ісуса Христа. Саме цього дня християни дотримуються суворого посту, молитви та тиші.
Для вірян Страсна п’ятниця є найскорботнішим днем року, коли згадують страждання, смерть, зняття з хреста та поховання Ісуса Христа.
У цей день у храмах не проводять Божественну літургію. Натомість читають Євангеліє про Страсті Христові, вдень відправляють вечірню з виносом плащаниці, а ввечері — утреню з чином її поховання.
Страсна п’ятниця є днем суворого посту. За традицією віряни утримуються від їжі до виносу плащаниці, після чого дозволяється лише хліб і вода.
Існують також народні звичаї та заборони: категорично не можна працювати (шити, прати, прибирати, колоти дрова), розважатися, голосно співати чи сміятися, а також вживати м’ясо та алкоголь. Не рекомендується стригтися, робити манікюр, ходити на кладовище чи працювати на городі. У деяких регіонах дзвони замовкають, а їх замінюють дерев’яні калатала.
Водночас у народі існували й окремі винятки — наприклад, пекли паски або садили капусту.
Страсну п’ятницю відзначають православні, греко-католики та інші християни східного обряду як день скорботи, молитви та спогаду про жертву Ісуса Христа.