Стародавній перстень із написом “Понтій Пілат”, знайдений у Юдейській пустелі, отримав нове трактування, яке може пояснити одну з деталей біблійного опису розп’яття Ісуса Христа. Дослідниця припускає, що прикраса належала не самому римському наміснику Юдеї, а його підлеглому, який виконував адміністративні доручення від його імені.
Про це пише Daily Mail.
Перстень із мідного сплаву знайшли ще у 1960-х роках у фортеці в Юдейській пустелі. На ньому грецькими літерами викарбувано ім’я Понтія Пілата — римського правителя Юдеї, який, згідно з біблійною розповіддю, санкціонував розп’яття Ісуса.
Новий аналіз провела професорка Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі Кетрін Бонешо, яка спеціалізується на стародавньому юдаїзмі.
На її думку, низька якість персня не відповідає статусу високопоставленого римського чиновника. Тому Пілат, імовірно, сам його не носив.
Дослідниця припускає, що перстень міг належати чиновнику нижчого рівня, який здійснював адміністративні операції від імені Пілата.
Як це пов’язують із розп’яттям Ісуса
Історикиня раннього християнства з Бірмінгемського університету Кандіда Мосс вважає, що таке пояснення може допомогти зрозуміти один із фрагментів Євангелія від Івана.
У 19-му розділі йдеться про напис, встановлений на хресті Ісуса: “Ісус Назарянин, Цар Юдейський”. У тексті сказано, що напис зробив Пілат.
Мосс зазначає, що римський намісник такого рівня навряд чи особисто виконував подібну роботу.
“Я думаю, що перстень допомагає нам зрозуміти, чому Біблія говорить, що Пілат написав напис, який помістили на хресті Ісуса, хоча як історики ми знаємо, що він не міг написати його сам”, – сказала вона.
За її словами, Пілат міг просто доручити це одному зі своїх підлеглих.
Що показав напис на персні
Аргументація Бонешо частково базується на особливостях напису.
У попередньому дослідженні 2018 року напис ΠΙΛΑΤΟ трактували як спробу написати грецьку форму імені Пілата, в якій могла бути пропущена остання літера.
Бонешо запропонувала інше пояснення. За її версією, напис міг відповідати латинській формі, що означає “для Пілата” або “Пілату”.
Вона також припустила, що ім’я довелося розділити навколо зображення посудини, яке могло бути нанесене на перстень раніше. Невеликий дефект поверхні, за її версією, міг змусити майстра перенести частину літер на інший бік та повернути їх під іншим кутом.
Перстень могли носити рядові службовці
Сам матеріал прикраси також став одним з аргументів дослідниці.
Мідні сплави були більш типовими для прикрас звичайних мешканців Юдеї, військових та чиновників нижчого рангу. Високопоставлені римляни частіше користувалися золотими перснями або прикрасами з коштовним камінням.
На персні також зображена посудина — поширений юдейський мотив. Це, на думку Бонешо, додатково допускає версію, що власником був місцевий мешканець, який працював у римській адміністрації.
Дослідниця вважає, що значення знахідки виходить за межі можливої причетності до Понтія Пілата. Перстень може свідчити про те, як римська влада в Юдеї делегувала повноваження чиновникам нижчого рівня, серед яких могли бути місцеві жителі, раби або колишні раби.
