США, Китай і Росія протягом кількох тижнів узгоджують можливий порядок денний тристоронніх переговорів своїх лідерів на полях саміту APEC у Шеньчжені. Однією з головних тем може стати контроль за використанням штучного інтелекту в системах управління ядерною зброєю, тоді як війна в Україні та денуклеаризація Корейського півострова фактично випали з можливого порядку денного.
Про це пише South China Morning Post з посиланням на джерела.
За їхніми словами, робочі групи трьох країн обговорюють роль ШІ у критичних військових системах, а також можливу спільну заяву про недопустимість ядерної війни.
Вашингтон також наполягає на обговоренні контролю над ядерними озброєннями між США, Росією та Китаєм. Пекін тривалий час відкидає такий формат, вказуючи, що його ядерний арсенал значно менший за американський і російський.
Як більш обмежений варіант Китай запропонував переговори про ядерну прозорість.
За словами одного зі співрозмовників видання, Пекін розглядає прогрес у ядерній та стратегічній сферах як спосіб стабілізувати відносини зі США.
Україна та КНДР випали з можливого порядку денного
Джерела SCMP стверджують, що питання війни в Україні та денуклеаризації Корейського півострова значною мірою перестали розглядатися як теми для тристоронньої зустрічі.
Китай, за їхніми словами, вважає, що питання України мають обговорювати США та Росія безпосередньо, а проблеми Корейського півострова — Вашингтон і Пхеньян.
На цьому тлі тема управління ШІ в ядерних системах стала одним із небагатьох напрямків, де всі три сторони потенційно можуть знайти спільну позицію.
Одне з джерел назвало таку домовленість “простим результатом”, оскільки вона значною мірою відповідала б уже заявленим раніше позиціям сторін.
Можлива спільна заява про ядерну війну
Старша наукова співробітниця Центру стратегічних і міжнародних досліджень Хізер Вільямс вважає можливим ухвалення спільної заяви США, Китаю та Росії про те, що ядерна війна не може бути виграна і ніколи не повинна бути розв’язана.
Подібне формулювання три держави вже підтримували в межах п’яти постійних членів Ради Безпеки ООН.
Ще однією потенційною темою можуть стати повідомлення про ракетні пуски.
У липні Китай зазнав критики після випробування ракети з атомного підводного човна без стандартного попереднього повідомлення інших держав.
Вільямс назвала домовленість щодо таких повідомлень одним із найпростіших можливих результатів тристоронніх переговорів.
Контроль людини над рішенням про ядерний удар
Окремо сторони можуть обговорити принцип, за яким остаточне рішення про застосування ядерної зброї має залишатися за людиною, а не штучним інтелектом.
Китай і США раніше вже порушували це питання.
Росія ставиться до формальних обмежень на використання ШІ у ядерному командуванні більш обережно. Москва бере участь у ширших дискусіях щодо ризиків технології, однак не підтримала публічно американсько-китайський підхід щодо обов’язкового людського контролю над рішеннями про застосування ядерної зброї.
Серед менш імовірних, але можливих домовленостей називають заборону кібератак або атак із використанням ШІ на системи ядерного командування, управління та зв’язку.
Трамп хоче говорити про ядерне роззброєння
Дональд Трамп неодноразово заявляв, що хотів би обговорити з Китаєм та Росією ядерне питання.
Минулого місяця він говорив про можливість зустрічі, присвяченої “ядерній зброї та денуклеаризації”.
У неділю Трамп також заявив, що одна із зустрічей під час його поїздки до Китаю, ймовірно, може відбутися за участю Володимира Путіна та Сі Цзіньпіна і включати тему денуклеаризації.
При цьому Пекін наполягає, що США і Росія повинні спочатку суттєво скоротити власні ядерні арсенали, перш ніж Китай приєднається до повноцінних переговорів про контроль над озброєннями.
Китай також продовжує декларувати політику незастосування ядерної зброї першим і стратегію мінімального стримування.
Зустріч ще остаточно не погоджена
За даними SCMP, переговори щодо самої тристоронньої зустрічі просуваються повільно.
Саміт APEC відбудеться 18–19 листопада, а одним із головних організаційних викликів залишаються щільні графіки трьох лідерів.
Можливу зустріч уже називають форматом “G3” — трьох найбільших ядерних держав світу.
Водночас у деяких інших країнах така перспектива викликає занепокоєння через ризик того, що Вашингтон, Пекін і Москва спробують формувати нові глобальні правила без участі інших держав.
Особливе занепокоєння, за словами джерел видання, висловлює Японія.
Для Пекіна проведення зустрічі Трампа і Путіна на багатосторонньому саміті могло б посилити позиції Китаю як одного з центрів глобальної дипломатії.
За словами одного зі співрозмовників SCMP, китайська сторона хотіла б зробити таку тристоронню зустріч важливою частиною дипломатичної спадщини Сі Цзіньпіна.
Інше джерело зазначило, що для Трампа переговори з Путіним у Шеньчжені пов’язані не стільки з війною в Україні, скільки з прагненням позиціонувати себе як лідера, здатного досягти домовленості про ядерний мир.
Для Путіна така зустріч, за оцінкою джерела видання, могла б стати можливістю продемонструвати повернення Росії до ролі одного з ключових глобальних гравців попри її ізоляцію Заходом.
Раніше “Головне в Україні” повідомляло, що у Європі побоюються можливого ширшого домовлення між США та Росією, в центрі якого опиниться Україна. У європейських столицях остерігаються, що Вашингтон і Москва можуть спробувати домовитися про нову модель відносин і безпеки без повноцінної участі Києва та європейських партнерів.
