Перший день переговорів України, США та Росії в Абу-Дабі завершився без конкретного прориву. Київ і його європейські партнери наполягають на припиненні вогню та надійних гарантіях безпеки для України, тоді як Москва хоче спочатку домовлятися про значно ширше питання — нову архітектуру безпеки в Європі.
Про це пише французьке видання Le Monde, аналізуючи переговори, що відновилися після багатомісячної паузи.
Чотири години тристоронніх дискусій не принесли відчутного результату. Володимир Зеленський назвав розмову “конструктивною”, тоді як російська сторона після зустрічі публічно мовчала.
За цим зовні стриманим дипломатичним форматом стоїть фундаментальна суперечність: сторони по-різному бачать не лише умови завершення війни, а й порядок, у якому ці умови мають обговорюватися.
Символічна зустріч Буданова з представником ФСБ
Le Monde звертає увагу на показовий епізод у переговорній залі Emirates Palace Mandarin Oriental.
З українського боку в переговорах брав участь Кирило Буданов, а до складу російської делегації увійшов керівник контррозвідки ФСБ Дмитро Мінаєв.
За даними української розвідки, Мінаєв міг бути причетний до організації замаху на Буданова у 2019 році.
Французьке видання вважає їхню зустріч символічною для нинішнього стану переговорів: представники двох країн знову сидять за одним столом, однак між ними залишаються принципові суперечності, які не зникли навіть після відновлення прямого діалогу.
Після приблизно чотирьох годин переговорів сторони не оголосили про конкретні домовленості.
Вашингтон уже вважає сам факт переговорів результатом
У США ситуацію оцінюють дещо інакше.
Після дев’яти місяців фактичного блокування переговорного процесу адміністрація Дональда Трампа позитивно сприймає вже сам факт того, що українські та російські представники знову опинилися за одним столом.
Держсекретар США Марко Рубіо напередодні переговорів заявив у Парижі, що Трамп, на його думку, залишається єдиним світовим лідером, здатним зібрати росіян та українців для прямої розмови.
Завершення війни адміністрація Трампа називає одним зі своїх пріоритетів. Водночас Рубіо визнає складність цього завдання і говорить про необхідність для Вашингтона шукати нестандартні рішення.
Ключову роль у цьому процесі відіграють Стів Віткофф і Джаред Кушнер.
Саме вони останніми місяцями намагаються знайти ширшу формулу домовленостей, яка виходила б далеко за межі припинення бойових дій в Україні.
Від війни в Україні — до великої угоди з Росією
За даними Le Monde, Віткофф і Кушнер просували перед Україною та Європою ідею відновлення частини економічних відносин із Росією ще до остаточного завершення війни.
Обговорювалися різні можливі домовленості, зокрема в енергетичній сфері.
Тепер американські представники дедалі активніше говорять про необхідність формування нової архітектури безпеки в Європі.
Саме ця тема викликає найбільше занепокоєння серед європейських союзників України.
Йдеться вже не лише про припинення вогню або гарантії для Києва, а про потенційне переосмислення всієї системи відносин між Росією, НАТО, США та європейськими державами.
Для Москви така дискусія давно є одним із ключових зовнішньополітичних питань.
Володимир Путін неодноразово виступав проти розширення НАТО і прагнув повернути Росії більший вплив на пострадянському просторі, зокрема в Україні.
Саме тому в Європі побоюються, що широке обговорення “нової архітектури безпеки” може дати Кремлю можливість знову порушити питання, які виходять далеко за межі самої війни.
Європа боїться, що припинення вогню відсунуть на потім
Головне побоювання європейських партнерів полягає в послідовності переговорів.
Україна та європейці хочуть спочатку зупинити бойові дії.
Після цього мають бути сформовані надійні гарантії безпеки для України, які не дозволять Росії розпочати нову агресію.
І вже лише третім етапом, на їхню думку, можуть стати ширші переговори про майбутню систему безпеки на континенті.
Москва пропонує фактично протилежний підхід — спочатку домовитися про загальні правила майбутньої європейської архітектури безпеки, а вже потім переходити до припинення бойових дій.
Для України та її партнерів це створює ризик того, що переговори про припинення вогню розтягнуться на невизначений термін.
Один із європейських дипломатів, якого цитує Le Monde, пояснив позицію партнерів так: розмови про нову архітектуру безпеки можливі, але перед цим має бути припинення вогню, а після нього — гарантії безпеки Україні.
Тільки потім можна переходити до глобальнішої домовленості.
Росія не хоче європейців за столом
Представники Німеччини, Франції та Великої Британії прибули до Абу-Дабі саме для того, щоб донести свою позицію до американських посередників.
Європейці побоюються, що Вашингтон у прагненні швидко досягти результату може піти на надмірні поступки Кремлю.
Росія, зі свого боку, виступає проти прямого залучення європейців до переговорів.
Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров навіть публічно запропонував їм “залишатися в готелі”.
У результаті європейці не брали участі безпосередньо в основній тристоронній зустрічі України, США та Росії, але перед її початком провели окремі консультації з Віткоффом, Кушнером та українською делегацією.
Це дозволило їм зафіксувати свої ключові вимоги ще до появи російської сторони.
США частково змінили риторику
Попри побоювання європейців, Le Monde звертає увагу на певну зміну американських заяв уже безпосередньо в Абу-Дабі.
У спільній заяві США, України та європейських партнерів було наголошено на необхідності сильної післявоєнної архітектури безпеки в Європі.
Водночас документ окремо підкреслював необхідність поваги до суверенітету та територіальної цілісності України.
Кушнер заявив, що питання європейської безпеки має вирішуватися за участю самої Європи.
Рубіо також говорив, що Вашингтон розраховує в певний момент розширити формат переговорів і включити до нього європейських партнерів.
Для Києва це принципове питання.
Зеленський: моє завдання — залучити і США, і Європу
Під час перебування в Копенгагені Зеленський заявив, що його завдання полягає не в тому, щоб подобатися Дональду Трампу, а в тому, щоб домогтися реальної участі США та Європи в переговорах.
Фактично український президент намагається не допустити ситуації, за якої ключові рішення про майбутнє України або європейської безпеки ухвалюватимуться без Києва та його союзників.
Це особливо важливо на тлі прагнення Вашингтона перевести переговори з вузького питання війни в Україні до набагато ширшої дискусії про відносини Росії із Заходом.
Чому переговори поки залишаються в глухому куті
Перший день зустрічі в Абу-Дабі показав, що сама присутність України та Росії за одним столом ще не означає наближення компромісу.
Для Києва ключовою залишається послідовність: припинення війни, гарантії безпеки, а вже потім — дискусія про майбутню систему безпеки Європи.
Для Москви широка угода про нові правила безпеки є частиною самого врегулювання і має обговорюватися ще до припинення вогню.
США намагаються поєднати ці два підходи та водночас розширити переговори до масштабнішої домовленості між Росією і Заходом.
Європейці ж прагнуть не допустити, щоб у такому процесі питання України відійшло на другий план.
Саме ця різниця в цілях і послідовності кроків поки не дозволяє сторонам перейти від відновлення діалогу до конкретної домовленості.
Раніше “Головне в Україні” повідомляло, що США запропонували Україні нову “територіальну формулу” щодо Донбасу, яка могла б дозволити Росії заявити про контроль над усім регіоном без фактичної передачі їй міст, які залишаються під контролем Києва. Українська сторона відкинула такий підхід і наголосила, що не визнаватиме російський контроль над окупованими територіями ані де-факто, ані де-юре.
