Дослідження свідчать, що сон на боці є найпоширенішим і часто має більше переваг для здоров’я, однак оптимальна поза для сну залежить від індивідуальних проблем – від болю в спині до хропіння чи печії, повідомляє BBC.
Питання, у якій позі краще спати, знову привернуло увагу, коли багатьом людям складно знайти комфортне положення для нічного відпочинку. Наукові дані свідчать, що більшість дорослих людей проводять понад половину часу уві сні на боці, близько 38% – на спині та лише 7% – на животі.
Дослідження в Данії показало, що з віком люди дедалі частіше сплять на боці, тоді як діти після трьох років приблизно однаково часто сплять у всіх позах. Немовлята ж переважно сплять на спині з міркувань безпеки.
Низка невеликих досліджень свідчить, що сон на боці може мати переваги. Зокрема, люди, які сплять на спині, частіше хропуть і мають проблеми з диханням уві сні, включно з обструктивним апное. Сон на боці допомагає утримувати дихальні шляхи відкритими та зменшує ймовірність хропіння, а в окремих випадках навіть усуває апное.
Також є дані, що сон на боці пов’язаний із меншим ризиком болю в спині. Водночас вчені застерігають: важливе не лише положення, а й поза. Сон на боці з перекрученою спиною або ногами може спричиняти біль у шиї, тоді як рівніше, більш підтримане положення зменшує такі скарги.
Для людей, які страждають на печію або гастроезофагеальну рефлюксну хворобу, лікарі радять спати переважно на лівому боці. Це положення допомагає зменшити потрапляння шлункової кислоти в стравохід, тоді як сон на правому боці може, навпаки, посилювати симптоми.
Сон на животі, за даними досліджень, має найменше переваг. Його пов’язують із болем у щелепі та потенційним погіршенням стану шкіри обличчя через постійний тиск на подушку.
Фахівці наголошують, що універсальної ідеальної пози для сну не існує. Найкращий варіант залежить від індивідуальних особливостей організму та наявних проблем зі здоров’ям. Якщо сон не приносить відчуття відпочинку, варто обережно експериментувати з положенням тіла, не перетворюючи це на джерело додаткового стресу.