Росія розраховує цієї зими залишити Київ, Харків та Одесу без електроенергії, води й опалення за допомогою масштабних повітряних атак. Йдеться про застосування близько 70 балістичних ракет, 720 далекобійних безпілотників і 150 керованих авіабомб.
Про це пише The New York Times.
Видання отримало копію перехопленого плану російських атак, який Україна минулого місяця представила європейським посадовцям.
За документом, для відключення Києва, Харкова та Одеси від електроенергії, водопостачання й опалення Росії знадобляться приблизно 70 балістичних ракет, 720 далекобійних дронів і 150 керованих авіабомб.
За підрахунками NYT на основі даних Повітряних сил України, приблизно стільки балістичних ракет і безпілотників щомісяця не вдається перехопити українській ППО. Таким чином, Москва розраховує за один місяць завдати енергосистемі руйнувань, яких не змогла досягти за попередні чотири зими.
Чому Росія розраховує на успіх
Українські посадовці та аналітики називають три чинники, які роблять нинішню ситуацію небезпечнішою:
- Ослаблення ППО. Роки російських атак і скорочення американської військової допомоги виснажили українську протиповітряну оборону.
- Посилення російських атак. Москва збільшила кількість ракет і безпілотників та вдосконалила їхні характеристики.
- Вразливість енергосистеми. Через накопичені пошкодження один удар тепер може завдати стільки шкоди, скільки раніше спричиняли кілька атак.
Чи вдасться Москві досягти мети
Старший директор європейської консалтингової компанії Rasmussen Global Гаррі Неделку вважає, що Росія намагається залякати українців перед зимою та змусити їх капітулювати.
Україна неодноразово пропонувала обмежене припинення вогню щодо енергетичних об’єктів і портової інфраструктури. Однак Неделку не бачить причин, через які Росія погодилася б зупинити повітряні атаки напередодні зими.
За оцінкою, наведеною в NYT, Москва намагається використати вразливість української енергосистеми, щоб примусити Україну до поступок ударами по містах.
Водночас історичний досвід свідчить, що навіть масштабні руйнування цивільної інфраструктури не гарантують капітуляції країни. Військовий експерт Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) Сет Джонс зазначає, що історично бомбардування цивільного населення рідко змушували держави визнавати поразку. Серед прикладів — війни у В’єтнамі, Перській затоці та американсько-ізраїльська військова кампанія проти Ірану.
