Президент Володимир Путін дедалі більше непокоїться про перекоси в економіці Росії воєнного часу в той час як Дональд Трамп наполягає на припиненні війни проти України, сказали Reuters п’ять джерел, обізнаних із ситуацією.
Російська економіка, яка існує тільки завдяки експорту нафти, газу та корисних копалин, активно зростала протягом останніх двох років, незважаючи на численні раунди західних санкцій. Однак останніми місяцями внутрішня активність стала напруженою через брак робочої сили та високі відсоткові ставки.
Це сприяло формуванню у частини російської еліти думки, що врегулювання конфлікту через переговори є бажаним, за словами двох джерел Reuters, обізнаних із мисленням у Кремлі.
Трамп, який повернувся до виконання своїх обов’язків у понеділок, пообіцяв швидко врегулювати війну. Цього тижня він заявив, що проти Росії можуть бути введені санкції і тарифи, якщо Путін не піде на переговори, і додав, що на Росію чекають “великі проблеми” в економіці.
Ступінь стурбованості Путіна станом економіки, про яку розповіли співрозмовники, і вплив цього фактора на погляди на війну всередині Кремля документуються вперше.
Путін вважає, що основні “цілі війни” вже досягнуті, включно з контролем над територією, що з’єднує материкову Росію з окупованим Кримом, і ослабленням України, сказало одне з джерел, знайоме з ходом думок у Кремлі.
Російський президент також визнає, що протистояння чинить навантаження на економіку, сказало джерело, згадавши “справді великі проблеми”, такі, як вплив високої відсоткової ставки на невійськові підприємства і промисловість.
Розчарування Путіна проявилося на зустрічі з лідерами бізнесу в Кремлі ввечері 16 грудня, де він відчитав вищих економічних чиновників. Про це повідомили два джерела, знайомі з ходом обговорення питань економіки в Кремлі та уряді.
Одне з джерел, яке отримало інформацію після зустрічі, сказало, що Путін був помітно незадоволений, почувши, що приватні інвестиції скорочуються через дорожнечу кредитів.
Деякі з найвпливовіших російських бізнесменів, включно з головою “Роснефти” Ігорем Сєчіним, головою “Ростеха” Сергієм Чемезовим, алюмінієвим магнатом Олегом Дерипаскою і найбільшим акціонером сталеливарної компанії “Северсталь” Олексієм Мордашовим, публічно критикували високі відсоткові ставки.
Очільник російського центробанку Набіулліна зіткнулася з тиском з боку двох найвпливовіших російських банкірів – її колишнього начальника, глави Сбербанку Германа Грефа, і глави ВТБ Андрія Костіна. Вони побоюються, що Росія рухається до стагфляції, сказало одне джерело, обізнане про дискусії про економіку.
У своєму виступі 19 грудня Путін закликав до “зваженого рішення щодо ставки”. Наступного дня, на останньому у 2024 році засіданні з грошово-кредитної політики, ЦБ зберіг ставку на рівні 21%, незважаючи на очікування ринку, що її буде підвищено на 200 базисних пунктів. У своїй промові після ухвалення рішення глава Центробанку заперечувала, що піддалася тиску.
Набіулліна, колишній помічник Путіна з економічних питань і міністр економіки – одна з найвпливовіших жінок Росії. Вона обіймає посаду голови Центробанку з червня 2013 року, і три джерела повідомили, що Путін їй довіряє.
Лише за кілька тижнів після початку війни РФ проти України Путін запропонував Набіулліній піти на третій термін як главі ЦБ. Її термін закінчується 2027 року.
Прихильники Набіулліної кажуть, що критики не помічають основної причини інфляції – величезних військових витрат – і стверджують, що без неї економічна стабільність була б під загрозою.
За словами двох джерел, деякі законодавці закликають до її заміни, але це малоймовірно.
«Ніхто в такій ситуації не буде міняти главу Центробанку… Авторитет Набіулліної незаперечний, президент їй довіряє», – сказало одне з джерел, знайоме з ходом дискусій про економіку.