Скорочення адміністрацією президента США Дональда Трампа фінансування програм, пов’язаних із розслідуванням воєнних злочинів Росії в Україні, вже призвело до згортання частини проєктів, скорочення персоналу та зупинки важливих розслідувань. Про це йдеться у масштабному розслідуванні Reuters, яке проаналізувало наслідки американських рішень для системи документування злочинів війни та пошуку відповідальних за них.
З початку повномасштабного вторгнення Україна відкрила понад 230 тисяч кримінальних проваджень щодо воєнних злочинів. Йдеться про вбивства цивільних, атаки на житлову інфраструктуру, катування, сексуальне насильство, депортацію дітей та інші злочини, які українська влада пов’язує з діями російських військ.
Однією з тих, хто займається документуванням таких злочинів, є розслідувачка української організації Truth Hounds Роксолана Макар. У матеріалі Reuters описується її робота в Ізюмі на Харківщині, де вона збирала свідчення жінки, яка заявила про катування, побиття, зґвалтування та застосування електричного струму під час російської окупації міста у 2022 році.
За словами розслідувачки, після припинення американського фінансування шанси на притягнення частини винних до відповідальності суттєво зменшилися.
Після Нюрнберзького процесу Сполучені Штати традиційно підтримували міжнародні механізми покарання за найтяжчі злочини. Однак після повернення Дональда Трампа до Білого дому адміністрація переглянула підходи до зовнішньої допомоги відповідно до політики «Америка понад усе».
За даними Reuters, з 2022 року США виділили щонайменше 283 мільйони доларів на програми, пов’язані з документуванням воєнних злочинів, підтримкою українських прокурорів, міжнародними розслідуваннями та захистом постраждалих. Водночас після перегляду програм значна частина фінансування була припинена або не продовжена.
Журналісти встановили, що програми, на які припадало щонайменше 40% цих коштів, були скасовані або завершилися без подальшого фінансування.
Співрозмовники агентства серед українських та міжнародних експертів стверджують, що скорочення торкнулися приблизно половини проєктів в Україні, які фінансувалися США та були пов’язані з верховенством права і розслідуванням воєнних злочинів.
Через втрату фінансування організація Truth Hounds скоротила штат, відклала навчальні програми для суддів і прокурорів, а також змушена була призупинити частину архівних проєктів.
Крім того, десятки іноземних експертів, які допомагали українським правоохоронцям збирати та аналізувати докази, більше не можуть регулярно працювати в Україні. Також було зупинено проєкт відновлення зруйнованого суду та припинено програму USAID вартістю 62 мільйони доларів, спрямовану на підтримку української системи правосуддя.
Особливу стурбованість викликало припинення фінансування низки програм, які займалися пошуком українських дітей, вивезених до Росії або на окуповані території.
Зокрема, без фінансування залишилася дослідницька лабораторія Єльського університету, яка за допомогою супутникових знімків, відкритих джерел та аналізу російських ресурсів відстежувала місця перебування українських дітей.
Українська влада заявляє про понад 20,5 тисячі випадків депортації або примусового переміщення дітей. До України вдалося повернути трохи більше двох тисяч дітей. Водночас дослідники Єльського університету вважають, що реальна кількість може сягати 35 тисяч.
Керівниця підрозділу Офісу генерального прокурора України з питань злочинів проти дітей Юлія Усенко назвала результати досліджень Єльського університету «безцінними», оскільки більшість місць, де можуть перебувати діти, знаходяться на території Росії або окупованих регіонів, куди українські слідчі не мають доступу.
Reuters також наводить історію Ганни Замишляєвої з Херсонської області, яка вже понад чотири роки не знає долі свого сина Антона Волковича. Молодий чоловік із важким неврологічним захворюванням перебував у спеціалізованому інтернаті в Олешках, але після окупації регіону був вивезений углиб захоплених територій. Мати досі не має підтвердженої інформації про його місцезнаходження.
Ще одна героїня матеріалу — Тетяна Попович із Бучі, яка роками шукає свого сина Владислава, що зник під час російської окупації міста навесні 2022 року. Вона переконана, що він може перебувати в одному з російських місць утримання.
«Для мене важливо, щоб усі були покарані, щоб усіх знайшли, незалежно від того, скільки років мине. Я буду боротися за це до кінця», — сказала Попович.
Попри скорочення американської допомоги, Європейський Союз і Велика Британія заявляють про намір продовжувати підтримку механізмів притягнення Росії до відповідальності.
ЄС уже виділив 10 мільйонів євро на створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, а також додаткові кошти на захист дітей та компенсаційні механізми для України.
Втім, багато експертів, опитаних Reuters, наголошують, що замінити американське фінансування буде складно. На їхню думку, саме підтримка США була одним із ключових елементів міжнародної системи документування воєнних злочинів та підготовки майбутніх судових процесів щодо дій Росії в Україні.
