Греція, Данія, Австрія, Німеччина та Нідерланди планують запустити пілотний проєкт із відправлення людей, яким відмовили у праві залишатися в ЄС, до визначених третіх країн. Запустити механізм хочуть у першій половині 2027 року, а повністю налагодити його роботу — у другій половині року.
Про це заявив міністр міграції Греції Танос Плевріс в інтерв’ю Politico.
До так званої Core Group входять Данія, Австрія, Греція, Німеччина та Нідерланди. За словами Плевріса, пілотний проєкт має запрацювати до середини 2027 року, а повноцінна система — у другій половині року, коли Греція в липні перебере ротаційне головування у Раді ЄС.
Міністр наголосив, що йдеться не про створення спеціальних закритих центрів для мігрантів у третіх країнах.
“Якщо вам відмовили в наданні притулку, ви або повернетеся до країни походження, або до третьої країни за межами ЄС”, — пояснив Плевріс.
За словами двох дипломатів ЄС, першу угоду планують укласти з Руандою. Серед інших можливих держав для участі у програмі називають Уганду та Узбекистан.
Плевріс зазначив, що країни, які розглядаються для повернення мігрантів, уже мають значну кількість мігрантів та інфраструктуру для їхнього розміщення. Формат співпраці може передбачати як табори, так і ширші програми інтеграції — залежно від побажань держав-партнерів.
Першою може стати Руанда
Руанда вже не вперше фігурує в європейських планах щодо перенесення частини міграційних процедур за межі континенту.
У 2022 році Велика Британія уклала з Кігалі угоду про відправлення шукачів притулку до Руанди для розгляду їхніх заяв. Однак після багаторічних судових суперечок від цієї схеми відмовилися.
Нинішній європейський план, за словами грецького міністра, відрізняється тим, що стосується людей, чиї заяви про притулок уже були відхилені.
Водночас низка ключових деталей проєкту все ще залишається невизначеною.
П’ять країн ведуть переговори з міжнародними організаціями про створення механізму моніторингу, який має гарантувати дотримання прав людини у третіх країнах.
При цьому відповідальність за реалізацію системи, за словами Плевріса, залишатиметься за державами Core Group.
Фінансувати програму мають п’ять країн
Фінансування проєкту на початковому етапі мають забезпечувати самі Данія, Австрія, Греція, Німеччина та Нідерланди.
“Ми хочемо мати фінансово реалістичний проєкт”, — заявив Плевріс.
У майбутньому учасники групи хотіли б залучити до програми і Європейську комісію.
Сам міністр визнав, що новий механізм навряд чи дозволить відправити до третіх країн дуже велику кількість людей.
За його словами, одна з цілей проєкту — створити додатковий стимул для добровільного повернення мігрантів.
“Насправді це ще один засіб тиску, який може збільшити кількість добровільних повернень”, — сказав Плевріс.
Греція пропонує окремий механізм для міграційних криз
На зустрічі міністрів внутрішніх справ ЄС Плевріс також планує представити пропозицію Греції щодо реагування на надзвичайний міграційний тиск.
Йдеться про можливість тимчасово призупиняти розгляд заяв про надання притулку для людей, які щойно прибули, у разі різкого зростання міграційного потоку.
За словами грецького міністра, міграційна система ЄС зможе працювати лише тоді, коли Європа контролюватиме міграційні потоки та матиме окремий механізм реагування на надзвичайні ситуації.
Грецію раніше неодноразово звинувачували у незаконному поверненні мігрантів через кордон. Плевріс заявив, що країна захищає свої кордони відповідно до міжнародного права.
Водночас міністр підтвердив, що європейські прокурори розслідують використання Грецією коштів ЄС на будівництво міграційних таборів. За його словами, грецька влада передала слідству запитані дані та інформацію щодо проведених перевірок.
