Лонгріди

        Путін неофіційно погодився на гарантії безпеки для України за зразком НАТО — Washington Post

        Путін. Ілюстративне фото / Фото: Reuters
        Путін. Ілюстративне фото / Фото: Reuters

        Російський президент Володимир Путін у приватних переговорах нібито погодився, що після завершення війни Україна може отримати гарантії безпеки від США та Європи за зразком статті 5 НАТО, якщо на її території не розміщуватимуть війська Альянсу. Водночас американські переговорники розглядають можливість запропонувати Росії контроль над усім Донбасом в обмін на повноправне членство України в НАТО.

        Про нові деталі мирних переговорів та можливих домовленостей щодо післявоєнної безпеки України пише оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус із посиланням на американських і європейських посадовців та джерела, близькі до переговорного процесу.

        За його словами, напередодні зими війна в Україні розвивається у двох різних темпах: дипломатичні переговори за посередництва США просуваються повільно, тоді як ракетні та безпілотні удари по українських містах і російських нафтопереробних заводах стають дедалі інтенсивнішими.

        Реклама
        Реклама

        Ігнатіус зазначає, що продовження такої ситуації наступного року призведе до нових жертв і руйнувань та лише посилить готовність обох сторін продовжувати війну.

        На його думку, Україні та Росії необхідно прискорити переговори й домовитися хоча б про часткове припинення вогню щодо міст та енергетичної інфраструктури.

        Путін нібито допустив гарантії безпеки для України за зразком НАТО

        За інформацією джерела Washington Post, близького до переговорів, Путін у приватному порядку погодився з можливістю надання Україні після завершення війни гарантій безпеки від США та європейських держав, подібних до статті 5 Північноатлантичного договору.

        Головною умовою Москви при цьому є відсутність військ НАТО на українській території.

        Запропонована схема також передбачає послаблення санкцій проти Росії. Однак обмеження автоматично відновлюватимуться, якщо російські війська почнуть концентруватися для нового вторгнення.

        Американські та європейські посадовці вже обговорюють практичні механізми таких гарантій.

        Зокрема, у відповідь на відмову Путіна допустити бази НАТО в Україні американська сторона запропонувала відведення російських військ від кордону після припинення вогню.

        Якщо Росія знову почне наступ, війська НАТО, відповідно до обговорюваного механізму, мають бути негайно перекинуті в Україну повітрям.

        Також сторони розглядають способи контролю за дотриманням домовленостей Росією та оперативного зв’язку в разі виникнення нової кризи.

        США розглядають членство України в НАТО як частину територіальної угоди

        Найскладнішим питанням переговорів залишається Донбас.

        Путін наполягає на встановленні контролю над усією територією регіону, тоді як президент України Володимир Зеленський відмовляється передавати Росії території, які її війська не змогли захопити.

        За інформацією Ігнатіуса, головний американський переговорник Джаред Кушнер вивчає можливість запропонувати Москві повноправне членство України в НАТО як ціну за отримання бажаних територій Донбасу.

        Про існування такого варіанта Зеленський розповів минулими вихідними.

        “Американці порушили питання: “А що, якщо Україна вступить до НАТО? Чи вийде Україна з Донбасу?” Це питання було порушено вперше”, — цитує президента Washington Post.

        Зеленський зазначив, що якби американським переговорникам вдалося підготувати пакет домовленостей, який передбачав би гарантії безпеки, фінансування відбудови та відсутність обмежень на чисельність майбутньої української армії, він виніс би його на референдум.

        Україні готують особливу процедуру вступу до ЄС

        Іншим важливим напрямком переговорів є майбутнє членство України в Європейському Союзі.

        Ігнатіус пише, що прагнення України вийти зі сфери впливу Росії та стати частиною Європи залишається центральним питанням конфлікту.

        За оцінкою переговорників, Путіну не вдалося зупинити європейський вибір України, попри повномасштабне вторгнення 2022 року.

        Кушнер повідомив про “суттєвий прогрес” у досягненні розуміння того, що Київ матиме “шлях до членства в ЄС, який закріпить довгострокове майбутнє України в Європі”.

        Європейські посадовці підтвердили Ігнатіусу, що планують “спеціальний процес” розгляду членства України в Євросоюзі.

        Водночас, за їхніми словами, завершення цього процесу може тривати до десяти років.

        Удари по Україні та Росії посилюються

        Попри дипломатичний прогрес, інтенсивність бойових дій продовжує зростати.

        За даними дослідження Київської школи економіки, на яке посилається Washington Post, кількість російських повітряних атак на Київ у 2026 році зросла більш ніж утричі.

        Якщо в першій половині року на столицю припадало в середньому 2,6 атаки на день, то в жовтні цей показник зріс до 9,8.

        Кількість годин повітряної тривоги в Києві збільшилася з 32 у червні до 172 у жовтні.

        Наприкінці жовтня кожне домогосподарство столиці залишалося без електропостачання протягом семи-дев’яти годин на добу.

        Водночас Україна посилила удари по російській енергетичній інфраструктурі.

        За даними Reuters, які наводить Ігнатіус, протягом цього місяця українські сили атакували 15 із 35 найбільших нафтопереробних заводів Росії, скоротивши переробку сирої нафти на 45%.

        Американський оглядач вважає, що така ескалація демонструє нагальну потребу в частковому припиненні вогню.

        Переговори просуваються, але Москва висуває жорсткі вимоги

        Ігнатіус зазначає, що посередницькі зусилля Кушнера та Стіва Віткоффа підтримують Україна й провідні європейські держави, хоча критики звинувачують американських представників у надмірній прихильності до російської позиції.

        Після переговорів американських посланців у Москві Кремль публічно висунув вимоги, які, за оцінкою автора, фактично означали б демонтаж НАТО.

        Однак Кушнер закликав не сприймати такі максималістські позиції буквально.

        “Під час наших приватних обговорень обидві сторони розуміють, що для завершення цієї війни будуть необхідні практичні компроміси”, — написав він.

        Високопоставлений американський чиновник, близький до переговорів, назвав ключовим принципом майбутніх домовленостей “симетричність”.

        “Як забезпечити, щоб НАТО було гарантом миру, а не провокацією для Росії?” — пояснив він.

        За словами співрозмовника, Кушнер попереджав Путіна, що війна, яка починалася як конфлікт з Україною, перетворилася на опосередковану війну з Європою.

        Удар по Керченському мосту вплинув на позицію Путіна

        Як приклад того, як бойові дії можуть перешкоджати дипломатії, Ігнатіус наводить події після українського удару по Керченському мосту, що з’єднує Росію з окупованим Кримом.

        За його словами, після зустрічі з Дональдом Трампом і Сі Цзіньпіном у китайському Шеньчжені Путін заявив, що розглядав пропозиції щодо часткового припинення вогню для судноплавства в Чорному морі або в енергетичному секторі.

        Однак після атаки на міст російський президент заявив: “Ми не будемо вести переговори”.

        Ігнатіус називає це прикладом ланцюга дій і відповідних реакцій, який ускладнює припинення війни.

        На його думку, головна проблема полягає в тому, що дипломатичний процес не встигає за розвитком бойових дій.

        Американські переговорники поступово наближаються до можливих домовленостей, але без принаймні часткового припинення вогню нові удари можуть зруйнувати досягнутий прогрес.

        “Цьому процесу потрібно більше дипломатії та менше бомб”, — підсумовує Девід Ігнатіус.


        Реклама
        Реклама

        ТОП-новини

        Останні новини

        усі новини
        Соціальна реклама
        Azov