Президент Фінляндії Саулі Нійністе заявив про “величезний” ризик застосування ядерної зброї з боку Росії під час війни в Україні. Про це він сказав в інтерв’ю газеті The New York Times, закликавши жителів країн Європи не бути “благодушними” у зв’язку з війною і пам’ятати про те, що будь-якої миті ситуація може змінитися на гірше, у бік ескалації конфлікту.
“Ми знаходимося в дуже делікатній ситуації. Навіть мала річ може сильно вплинути на події – у найгірший бік”, – сказав президент Фінляндії. Війна, за його словами, може тривати ще довго, і європейцям не слід мати ілюзій щодо того, що ситуація може швидко вирішитись.
За словами Нійністе, мешканцям країн ЄС необхідно зрозуміти, що вони відповідають за свою безпеку, та зміцнювати оборони. Президент Фінляндії зазначив, що багато хто “прокинувся” після широкомасштабного російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року, проте через півтора роки знову почала проявлятися байдужість і відсутність інтересу до того, що відбувається в Україні. За словами Нійністе, країнам ЄС необхідно брати приклад із Фінляндії, де до питань оборони ставляться дуже серйозно, доказом чого став і вступ країни до НАТО. При цьому президент Фінляндії закликав країни Заходу до обережності при нарощуванні обсягів допомоги Україні, щоб не спровокувати Росію, зокрема, на ядерний удар.
Нійністе також розповів про свої зустрічі з російським президентом Володимиром Путіним до 2022 року. За словами Нійністе, Путін багато говорив з ним про російську культуру, ніби був “одержимий” нею. Якось, як згадує фінський президент, він поставив йому питання, пов’язане з віршем Михайла Лермонтова “На смерть поэта”. монолог у відповідь Путіна тривав більше півгодини. Напередодні війни Нійністе, за його словами, кілька разів розмовляв з Путіним, у тому числі і на прохання президента США Джо Байдена, і просив не нападати на Україну – безрезультатно.
За словами Ніїністе, війна в будь-якому випадку завершиться миром, і Росія існуватиме і після війни і з нею необхідно буде вибудовувати відносини, засновані “не на великій дружбі, але на терпимості та здатності хоч трохи одне одного зрозуміти”. При цьому, за його словами, Європа зацікавлена у тому, щоб Росія не могла розв’язати нової війни.