Російська військова агресія проти України, активна фаза якої розпочалася у 2014 році, запустила таке юридичне рішення, як санкції Ради національної безпеки і оборони (РНБО) проти українських громадян, які своїми діями загрожують існуванню держави Україна або співпрацюють з агресором. Роками ці громадяни, від впливових бізнесменів до представників шоу-бізнесу та церкви, вели підривну діяльність проти суверенітету України, паралельно за рахунок свого бізнесу підживлюючи військову машину РФ.
Справа в тому, що після розпаду СРСР протягом десятиліть український олігархат був тісно пов’язаний із РФ, причому у багатьох випадках ця взаємодія мала незаконний характер. На цій хвилі вже в незалежній Україні свій бізнес побудували, зокрема, такі одіозні особистості, як Вадим Новинський – етнічний росіянин, затятий прихильник «руського миру» та Московського патріархату, який ще з кінця «дев’яностих» активно націлився на українську металургію, розробку та видобуток вуглеводнів.
Остаточно Новинський закріпився в Україні в 2007 році, створивши групу компаній «Смарт-Холдинг» (Smart-Holding), орієнтовану на гірничодобувну галузь, насамперед у східних областях України. Паралельно він активно вів справи з проросійським політиком Віктором Януковичем, який, ставши президентом України, у 2012 році надав Новинському українське громадянство. Це відкрило шлях останньому у велику політику – він тричі обирався народним депутатом, у 2013, 2014 та 2019 роках, спочатку від «Партії регіонів», а потім від її правонаступниці «ОПЗЖ». Весь цей час Новинський щосили працював на розвал України та підпорядкування її путінській Росії.
І хоча ще з 2014 року, після анексії Росією українського Криму та частини українського Донбасу, РНБО періодично вводила санкції проти проросійських олігархів-громадян України та організацій, що їм належать, Новинському досить довго вдавалося уникати відповідальності – його «Смарт-Холдинг» процвітав, а сам він спокійно працював у Верховній Раді. Лише у 2022 році, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, напередодні втікши з України за кордон, він склав депутатські повноваження, а активи групи «Смарт-Холдинг» передав до трастового фонду.
Втім, за якихось абсолютно незрозумілих причин РНБО запровадила санкції проти Вадима Новинського лише у грудні 2022 року, причому проти не як олігарха, бізнес якого несе загрозу національній безпеці України, і навіть не як проросійського політика, а як… церковника. Так-так, Новинський ще й має статус клірика УПЦ МП. Тим часом, обшуки, що проводилися ГПУ та СБУ ще з 2016 року у «Смарт-Холдингу», очевидно, нічого підозрілого не знайшли, що могло бути підставою законно взятися за Новинського та його бізнес.
Лише у 2023 році, після додаткового посилення санкцій РНБО проти Новинського, почалося блокування активів пов’язаних з ним компаній, включаючи його основний бізнес «Смарт-Холдинг», газодобувну компанію Enwell Energy, мережу торгових центрів «Амстор», продуктовий бренд «Верес» та готель Park Inn by Radisson Kyiv Troyitska. Також було заарештовано майно пов’язаних компаній на суму понад 3,5 млрд. грн. При цьому санкції передбачали блокування спроб перереєстрації активів на інших юридичних осіб, щоб уникнути обмежень.
І тут почалося найцікавіше. Зважаючи на те, що активи підсанкційних проросійських олігархів на кшталт Новинського розосереджені не лише в Україні, а й за кордоном, їх часткою також володіють іноземці – і це не лише громадяни лояльних до путінського режиму країн, а й громадяни країн, які активно допомагають Україні у боротьбі за виживання. І це просто верх цинізму.
Яскравим прикладом такого свавілля є британська компанія Enwell Energy PLC з акціями на лондонській фондовій біржі, яка подала до міжнародного арбітражу проти України за фактом припинення дій дозволів на експлуатацію ліцензій з видобутку вуглеводневих ресурсів на українських землях. Наприкінці 2025 року ця ж компанія подала позов до Міжнародного суду.
Згідно даних із сайту компанії, станом на 1 липня 2025 року 82,65% (264 996 769 штук) її акцій належали Smart Energy, пов’язаної з Новинським. Однак, згідно з санкціями РНБО, стаття 57 Кодексу України про надра автоматично зупиняє дії спецдозволів для надрокористувачів, якщо стосовно їхніх власників застосовано санкції.
Однак іноземні акціонери подібних компаній намагаються не лише позиватися до розірваної війною України, а й захищати інтереси підсанкційних проросійських олігархів, у тому числі публікуючи в ЗМІ маніпулятивні матеріали з думками сумнівних експертів, намагаючись виставити Україну ненадійною для західних інвесторів.
Так, президент компанії Pope Asset Management, якій належать 6,95% (22 273 339 штук) акцій Enwell Energy PLC, американець із сумнівною репутацією Білл Веллс заявив, що іноземні інвестори мають обмежені й неефективні можливості для захисту своїх інтересів.
«Ми підтримуємо посилення двосторонніх інвестиційних угод, доступ до міжнародного арбітражу та залучення міжнародних інститутів до моніторингу інвестзахисту. Це потрібно для покращення захисту прав інвесторів. Крім того, в Україні потрібно й надалі реформувати суди, забезпечити прозорість дій регуляторів і створити інститут, який міг би безпосередньо взаємодіяти з Офісом президента», – сказав він влітку 2025 року в інтерв’ю онлайн виданню.
Проте річ у тому, що ця заява – суцільна маніпуляція, оскільки насправді йдеться не про інвестиції як такі, а про відстоювання будь якою ціною бізнес-інтересів Веллса, які зараз під загрозою через підсанкційного Новинського. Справа в тому, що весь бізнес американця зосереджений на POPE Asset Management (власник акцій Enwell Energy) – компанії з Мемфісу, що має в штаті тільки 3 співробітники та 100 мільйонів доларів США в управлінні.
Зокрема, POPE Management управляє двома хедж фондами – Pope investment LLC та Pope investment II LLC. Обидва ці фонди входять до POPE Asset Management, яка володіє акціями компанії Новинського, а отже Веллс заблокований у своїй діяльності та, ймовірно, у діяльності своїх фондів. Саме для того, щоб розблокувати свій бізнес, він вирішив відкрито діяти проти України, абсолютно проігнорувавши моральний бік питання.
Тим часом, бізнес діяльність самого Веллса викликає низку питань. Але хто такий Білл Веллс? Вільям Пол Веллс народився в 1960 році в бідній американській родині, у двадцятирічному віці закінчив Університет Міссісіпі і незабаром почав будувати кар’єру у світі фінансів. Першою роботою Веллса була компанія Goldman Sachs, де він спочатку працював менеджером у відділі прямих інвестицій, але згодом дослужився до посади віце-президента.
У 2000 році він заснував приватну компанію Pope Asset Management, LLC, зареєстровану в Мемфісі, штат Теннессі. Основна сфера її діяльності – інвестиційний консалтинг та управління активами. Через двадцять років Вільям Пол Веллс став президентом компанії Pope Asset Management, LLC.
На дату останньої публікації клієнтами POPE Asset Management були 59 представників США, включаючи 57 фізосіб та 2 благодійні організації. У відкритих джерелах можна знайти безліч судових справ за їх участю, у тому числі, що стосуються діяльності Білла Веллса.
Зокрема, досить поширеним є позов, у якому інвестори вимагали відкрити їм доступ до корпоративних документів та фінансової інформації фондів, керованих Pope Asset Management. Простіше кажучи, американці, які вклали кошти в ці фонди, хотіли зрозуміти, що відбувається з їхніми інвестиціями, та мати можливість впливати на їхнє використання.
Паралельно ці судові позови розкрили низку цікавих фактів, які викликають сумніви у сумлінності Білла Веллса та його фондів. Справа в тому, що фонд Pope investment LLC був створений ще у 2005 році з подальшою ліквідацією у 2015 році, тоді як фонд Pope investment II LLC був створений у 2007 році з ліквідацією у 2017 році.
Однак станом на початок 2026 року, судячи з наявних даних, обидва фонди все ще існують, понад 20 років тому взявши в управління гроші в американських громадян, що породжує цілу низку незручних питань:
1. На яких підставах ці фонди досі існують?
2. У які активи вкладено гроші американців?
3. Яку винагороду за весь період отримала команда POPE Asset Management та Білл Веллс як безпосередній керівник?
4. Яку винагороду отримали інвестори за весь час?
5. Скільки інвестори повернули початкових вкладень?
Але головне питання полягає в тому, як POPE Asset Management, а по суті сам Білл Веллс, володіє акціями Enwell Energy PLC? Судячи з публічної інформації, POPE Asset Management керує акціями через фонд із Бермудської фондової біржі – Annuity and Life Re (Holdings) Ltd.
Annuity and Life Re (Holdings) Ltd – це страховий фонд, акції якого належать фонду Pope investment II LLC, згідно з даними аудиторського звіту за 2024 рік, підготовленого міжнародною аудиторською компанією Grant Thornton.
У цьому звіті мова йде про інвестиції, більшість яких списана, й ці інвестиції є основними інвестиціями страхового фонду в Enwell Energy PLC (власник Вадим Новинський).
Виходячи з результатів звіту за 2024 рік, фонд постійно проводить угоди із пов’язаними особами, зокрема, постійно купуються та продаються акції Enwell, що завдає фонду збитків. Тим часом, у розділі про отримані дивіденди того ж звіту за 2024 рік вказується, що у 2023 році були виплачені дивіденди у розмірі 3 306 878,10 фунтів стерлінгів (4 207 429 доларів США) і що ці кошти були акумульовані на рахунку Annuity and Life Re (Holdings) Ltd в банку США. Але у звітності не зазначено, що кошти пішли на виплати інвесторам. Звідси виникає ще одне питання: куди пішли ці гроші?
В аудиторській звітності за 2023 рік у розділі про дивіденди зазначено, що 18 січня 2023 року компанія Tethys Petroleum Limited схвалила дивіденди у розмірі 549 801 доларів США (738 577,32 канадських доларів – оригінал валюти), а компанія Enwell Energy PLC схвалила 24 травня 2023 року дивіденди у розмірі 4 207 429 доларів США (3 306 878,70 фунтів стерлінгів – оригінал валюти), усі кошти були на рахунку в банку США (загальна сума 4 757 230 доларів США).
Тим часом у частині звіту про угоди із пов’язаними особами зазначено, що гроші пішли зі страхового фонду. У результаті, протягом травня-червня 2023 отримані дивіденди керуюча компанія вивела з Annuity and Life Re (Holdings) Ltd через купівлю-продаж у самої себе акцій Enwell Energy PLC, завдавши прямий збиток у розмірі більше 2 мільйонів доларів США. Однак крім збитків, це ще й маніпулювання цінними паперами та виведення грошей інвесторів.
Прецедент Білла Веллса та Вадима Новинського – це лише один із прикладів досить поширеної тенденції, коли проросійські олігархи, чий бізнес виявився заблокованим через санкції РНБО, намагаються через своїх іноземних партнерів оскаржувати ці санкції у міжнародних судах. Адже у разі зняття арештів із цих активів, додаткові величезні суми грошей незабаром можуть опинитися в руках російської військової машини, яка щодня вбиває українців.