Мюнхенська конференція з безпеки яскраво виявила занепокоєність партнерів України її перспективами у протистоянні з Росією та продовженням американської підтримки Києва. Про це пишуть кореспонденти видання Politico Александр Ворд і Пол Маклірі.
Чотири американські сенатори переповіли випадок, про який почули від українських учасників Мюнхенської конференції з безпеки: боєць ЗСУ у брудному окопі, на тлі вибухів, шукає в телефоні новини про те, що Палата представників Конгресу США схвалить військову допомогу.
Сенатор від Демократичної партії Шелдон Вайтхаус зізнається, що цей випадок «розбиває йому серце». «Для молодих українських солдатів на передовій це постійна тема для розмов», — сказав сенатор з похмурими нотками в голосі.
Атмосферу, яка панувала на зустрічі експертів і високопосадовців у столиці Баварії минулими вихідними, можна назвати похмурою. Теми погіршення перспектив України на полі бою та сумніви у збереженні прихильності Америки домінували.
Багато політиків скористалися моментом, щоб заявити, що Україна програє війну без додаткової військової допомоги США на 60 мільярдів доларів, законопроєкт про це наразі очікує на голосування в Палаті представників Конгресу. Але мало хто міг впевнено змалювати, як виглядатиме перемога України навіть з цією допомогою або коли вона може статися.
Наразі план, про який детально розповідали в інтерв’ю вісім американських законодавців і п’ять іноземних посадовців, полягає в тому, щоб просто утримати українську армію від розвалу.
Сенатор від Демократичної партії Марк Ворнер, голова комітету з питань розвідки, запевняє, що пакет допомоги «змінить правила гри» на війні. Але він відмовився стверджувати, що ця підтримка забезпечить український тріумф, заявивши, що американська допомога є найкращою надією Києва.
«Я не знаю жодного іншого способу для українців отримати зброю, боєприпаси та техніку, яких вони потребують, у короткостроковій перспективі, окрім як зі Сполучених Штатів», — додав Ворнер, один з 44 американських законодавців, які були присутні на конференції в Мюнхені.
Діапазон можливостей розвитку подій на фронті залишається величезним, незалежно від того, чи надходитиме зброя в Україну, чи ні. «Десь між Афганістаном, вигнанням росіян за допомогою партизанської війни, і конфліктом між великими арміями, який ми маємо зараз, — ось де межі», — каже Вайтхаус.
Україні не вистачає боєприпасів і піхоти. Десятирічна твердиня Авдіївка впала під натиском росіян на вихідних, що стало першою великою перемогою Кремля з травня 2023 року. До того, як президент Володимир Зеленський змінив керівництво Збройних Сил України, генерали наполягали на тому, що треба мобілізувати ще 500 000 військових, щоб не відставати від росіян, які, схоже, готові йти на масові жертви, щоб завоювати бодай кілька метрів землі.
«Коли європеєць читає, що Україна відступила з Авдіївки, він повинен усвідомити один факт: Росія стала на кілька кілометрів ближче до його власного дому», — заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Вашингтонські високопосадовці запевняють, що відданість Америки Україні не зменшилася. «Путін не зупиниться, якщо його не зупинити», — заявила міністр армії США Крістін Вормут. Вона прибула до Мюнхена після того, як спостерігала за ходом тренувань українського батальйону на американській базі в Німеччині. «Я б не хотіла, щоб супротивники, які спостерігають за тим, що відбувається в Україні, зробили висновок, що ми дозволимо такому як Путін робити все, що йому заманеться», — додала вона.
Найкращий (і єдиний) варіант запобігти цьому — ухвалення Конгресом законопроєкту про військову допомогу. «Ухвалімо його. І все. Давайте знищимо армію Путіна. Українці знають, як це зробити, тож допоможімо їм», — заявив конгресмен-демократ Джейсон Кроу.
Законодавці з обох партій у Мюнхені запевняли, що Палата представників врешті-решт дасть зелене світло допомозі, деякі з них прогнозували, що це станеться вже в березні. Вони наполягали на тому, що більшість депутатів підтримає законопроєкт, щойно він з’явиться в Палаті представників. Але Мікі Шерілл (Демократична партія) побоюється фактору Х: колишнього президента Дональда Трампа.
«Трамп, схоже, намагається зірвати підтримку двопартійного пакету, прийнятого в Сенаті», — сказала членкиня комітету з питань збройних сил Палати представників в інтерв’ю Politico.
Зеленський, явно стурбований такою перспективою, використав у Мюнхені всі публічні можливості, щоб відстояти інтереси своєї країни. «Для нас цей пакет є життєво важливим. Наразі ми не розглядаємо альтернативи, оскільки розраховуємо на Сполучені Штати як на нашого стратегічного партнера», — сказав він на пресконференції з віцепрезидентом Камалою Гарріс.
Гарріс підтвердила, що плану «В» на випадок, якщо законодавці не дадуть зелене світло пакету, не існує: «Є лише план А».
Впевненість у тому, що Україна може досягти перемоги — і в президенті Джо Байдені — здається, перебуває на найнижчому рівні за останні два роки. «США хочуть зробити фото щасливих союзників, які працюють разом, — сказав у кулуарах заходу чиновник НАТО, який побажав зберегти анонімність. — Але без реальної американської підтримки, без їхнього лідерства, буде дуже важко».
Українські офіційні особи не говорять про альтернативи, наполягаючи на тому, що їм потрібна зброя і боєприпаси, зокрема, Taurus і ATACMS, для того, щоб протистояти Росії. Один з українських парламентаріїв сказав, що в Києві занепокоєні відсутністю лідерства з боку Вашингтона як в ухваленні документа про допомогу, так і в підштовхуванні союзників до постачань більшої кількості далекобійних озброєнь.
На Мюнхенській конференції з безпеки торік нерви були напружені, але тривога не виглядала настільки всепоглинаючою. США та їхні союзники тоді згуртувалися на захист України, яка відвоювала значні захоплені території і готувалася до рішучого контрнаступу. Попереду був довгий шлях, але боротьба, здавалося, мала позитивні тенденції.
Але контрнаступ провалився, наземна кампанія зайшла в глухий кут, змусивши і українські, і російські війська грати в артилерійський пінг-понг на 1000-кілометровому фронті. Київ досяг успіху в Чорному морі, потопивши кілька російських кораблів, але це не надто покращило загальну картину. Ніхто по обидва боки Атлантики не може передбачити, що буде далі.
«Ми матимемо проблему з Росією незалежно від того, як закінчиться війна», — констатує адмірал Роб Бауер, голова Військового комітету НАТО. Він попереджає, що, хоча Захід справді «міг бути занадто оптимістичним у 2023 році, ми повинні остерігатися надмірного песимізму в 2024-му».
Невизначеність зміцнила позиції скептиків в американському політикумі. Вони наполягають на тому, щоб США «перекрили кран» і зосередилися на внутрішніх подіях. Сенатор-республіканець Джей Д. Венс сказав у Мюнхені, що він підтримує боротьбу українців проти агресора, але Америка не може виробляти достатньо зброї, щоб постачати її Україні і захистити США одночасно.
«Європа повинна бути трохи більш самодостатньою в питанні самозахисту, — наполягав він на полях конференції. — Ви, хлопці, повинні зробити крок вперед. В американській політиці намічається поворот до Східної Азії. Враховуючи цю реальність, європейці повинні відігравати більш агресивну роль».
Однак інші законодавці не хотіли їхати з Мюнхена, не подавши жодної надії.
«Я не бачу, як Росія може виграти цю війну. Їхнє визначення перемоги — це захоплення країни, її окупація. Але вони ніколи не окупують Україну», — заявив сенатор з Республіканської партії Джим Ріш, член комітету з міжнародних відносин.
Його колега Вайтхаус зазначив, що, на його переконання, Україна ніколи не припинить протистояння з Росією, навіть якщо не отримає більше підтримки: «Існує буквально нульовий шанс, що українці будуть мирно терпіти російську окупацію».