Відносини між президентом США Дональдом Трампом і Президентом України Володимиром Зеленським останнім часом потеплішали. У Києві зростає впевненість, що завершення війни може бути близьким, а Путін буде готовий говорити про переговори навесні або влітку наступного року.
Про це пише Politico.
Зеленський під час закритого засідання фракції “Слуги народу” припустив, що нинішній натиск Росії може стати останнім великим наступом.
Щоб примусити Путіна до перемовин, на нього потрібно посилити економічний і військовий тиск. Politico зазначає, що після посередництва у перемир’ї в Газі Трамп налаштований зупинити війну в Україні, і саме це цього тижня обговорює у Вашингтоні делегація України на чолі з Андрієм Єрмаком і прем’єркою Юлією Свириденко.
Під час годинного виступу у Кнесеті в понеділок президент США чітко заявив, що має намір зосередити свої зусилля на завершенні війни між Україною та Росією.
“Було б чудово, якби ми змогли укласти мирну угоду з Іраном. Спочатку нам треба розібратися з Росією”, — сказав він.
Для людини, яка колись звинувачувала Зеленського у початку конфлікту, тепер це — війна Путіна. Минулого місяця Трамп навіть назвав Росію “агресором”. У Києві відчувають, що ситуація може змінюватися на їхню користь.
Але обережна впевненість України з’явилася ще до виступу Трампа у Кнесеті. Поступово, але невідворотно, Трамп і Зеленський почали діяти узгоджено — більше, ніж хтось міг передбачити після їхньої бурхливої сутички в Овальному кабінеті у лютому, яку широко сприймали як засідку. “Ви не в гарному становищі. Зараз у вас немає потрібних карт”, — тоді вигукнув Трамп на адресу Зеленського.
Ситуація також виглядала невтішно у серпні, коли Трамп зустрів Путіна на злітно-посадковій смузі авіабази часів холодної війни поблизу Анкориджа, Аляска, на саміті, який змусив українських і європейських лідерів завмерти в очікуванні. Вони, як і решта світу, спостерігали, як Трамп вітає російського правителя, веде з ним жваву, але очевидно дружню розмову на червоній доріжці та запрошує усміхненого Путіна до свого президентського автомобіля, щоб доїхати разом до місця проведення саміту.
Безперечно, в Путіна був привід для посмішки: йому вдалося забезпечити зустріч на найвищому рівні, попри ордер на арешт за воєнні злочини, і його прийняли на американській землі як друга — не як очільника держави-вигнанця, яка вторглася до суверенної європейської країни, — і все це без жодних суттєвих поступок чи попереднього оголошення перемир’я. З Анкориджа він поїхав, не погодившись і на припинення вогню, попри заяви Трампа на спільній пресконференції, що російський колега нібито прагне врятувати тисячі життів.
Як пояснив один із республіканських експертів із зовнішньої політики, відтоді Путін не проявив жодного співчуття до людських життів, і саме тривалі удари по цивільних цілях в Україні значною мірою призвели до нинішньої позиції Трампа.
“Трампу потрібен був час, щоб зрозуміти, хто такий Путін насправді”, – сказав експерт на умовах анонімності.
Крім того, медійне висвітлення саміту на Алясці як “тріумфу Путіна” розлютило Трампа, сказав інсайдер. Російський президент, який вважає, що йому потрібно лише перечекати Захід, переграв себе, не запропонувавши Трампу нічого в Анкориджі — і з того часу також.
Politico додає, що нинішнє зближення між Трампом та Зеленським також стало можливим завдяки європейським політикам — серед них прем’єр Британії Кір Стармер, президент Фінляндії Александр Стубб і генсек НАТО Марк Рютте.