Учасники ветеранської конференції «Зміни після війни чи Перемога завдяки змінам?..» висловили занепокоєння зниженням державних видатків на реалізацію заходів ветеранської політики, відсутністю адекватного законодавчого забезпечення потреб ветеранів, незадовільною ресурсною та інфраструктурною спроможністю Міністерства у справах ветеранів, а також неналежною увагою до специфічних проблем жінок-захисниць. Про це йдеться у Зверненні за підсумками зібрання.
Організатори конференції наголосили, що після закінчення війни, ветеранська політика в Україні буде безпосередньо стосуватися вже не кожного 12-го, як було до 2022 року, а кожного 7-го українця. За словами голови ГО «Вільні та Вірні» Віталія Герсака, це стане безпрецедентним викликом для всієї існуючої системи соціальних гарантій, медичного забезпечення, ринку праці, громадської безпеки і т.д.
У своїй Резолюції, ініціатори зібрання звернулися до Президента України В.Зеленського із закликом узяти реформування державної ветеранської політики під свій особистий контроль.
Також, вони закликали Прем’єр-міністра України Д.Шмигаля: визначити ветеранську політику в якості пріоритету в діяльності Уряду і забезпечення її стабільне фінансування; розглянути можливість передачі у підпорядкування Міністерства у справах ветеранів України активів медично-рекреаційного профілю, які було вилучено у підсанкційних осіб та компаній; визначити центральний орган виконавчої влади, на який було б покладено функції із реалізації державної політики в сфері розвитку ветеранського підприємництва та запровадити «ветеранські» критерії оцінки ефективності керівників органів місцевої влади.
До Міністра у справах ветеранів України Н.Калмикової звернулися із проханням створити окремий структурний підрозділ в системі Мінветеранів, який буде реалізовувати жіночу ветеранську політику та окремий відділ ветеранської статистики в департаменті цифрового розвитку та трансформації, завданням якого буде збір, зберігання та надання статистичної інформації щодо різних аспектів життя українських ветеранів і членів їхніх сімей.
Від керівництва Верховної Ради України, голів комітетів ВРУ і парламентських фракцій, громадськість очікує, що головний законодавчий та найвищий представницький орган, нарешті, стане центральним майданчиком для ґрунтовної дискусії щодо напрацювання реформ ветеранської політики та ініціатором вже давно назрілих законодавчих змін.