11 липня добігає кінця 75-й саміт НАТО у Вашингтоні. Альянс вже оприлюднив декларацію, у якій усю відповідальність у війні покладає на РФ, дорікає Китаю і бере на себе зобов’язання допомагати Україні. Є в ній і про “незворотний” шлях та “міст” до НАТО, пише RFI.
Український президент Володимир Зеленський провів двосторонні зустрічі із президентами Словаччини та Чехії Петером Пеллегріні та Петером Павелом, прем’єр-міністрами Канади, Великої Британії та Нідерландів — Джастіном Трюдо, Кіром Стармером та Діком Схоофом.
Зустрічався Зеленський і з конгресменами та сенаторами США, зокрема зі спікером Палати представників Майком Джонсоном. Були й перемови з представниками оборонних підприємств США.
А в цей час в НАТО говорили про Україну та представили Декларацію Вашингтонського саміту від 10 липня 2024 року. У ній йдеться про “міст”, по якому Україна має йти до членства в НАТО, а РФ там названа “найбільшою значною та прямою загрозою Альянсу”.
“Ми нетерпляче чекаємо зустрічі з президентом Зеленським у Раді Україна — НАТО (має відбутися 11 липня о 14.00 за Вашингтоном). Ми підтверджуємо нашу непохитну солідарність із народом України в героїчному захисті своєї нації, своєї землі та наших спільних цінностей. Сильна, незалежна та демократична Україна є життєво потрібною для безпеки та стабільності євроатлантичного регіону. Боротьба України за свою незалежність, суверенітет і територіальну цілісність у межах її міжнародно визнаних кордонів безпосередньо сприяє євроатлантичній безпеці”, — зазначено в декларації.
Країни Альянсу заявляють і про конкретні кроки. Блок вирішив створити місію NATO Security Assistance and Training Ukraine (NSATU) (Допомога НАТО у сфері безпеки та підготовки України). Йдеться про роботу приблизно 700 представників країн-членів Альянсу, штаб-квартира яких буде розташована в німецькому Вісбадені. А матеріально-технічні центри розмістять на східному фланзі Північноатлантичного альянсу.
NSATU координуватиме і надання військового обладнання, і тренування українських військових. Мета створення нової місії — “поставити безпекову допомогу Україні на міцну основу та забезпечити посилену, передбачувану та узгоджену підтримку”. У декларації зазначили, що NSATU не зробить НАТО “стороною конфлікту” в російсько-українській війні. А ця місія сприятиме трансформації сил оборони України, що дозволить їм надалі інтегруватися в Альянс.
Також НАТО декларує, що бере на себе “зобов’язання довгострокової безпекової допомоги для України щодо надання військового обладнання, допомоги та навчання для підтримки України в створенні сили, здатної перемогти російську агресію”. Країни робитимуть пропорційні внески, щоб забезпечити “мінімальне базове фінансування” та зробити так, щоб Україна “переважала” РФ. На 2025 рік йдеться про 40 млрд євро.
Ще один “стовп практичної співпраці” Альянсу та України — Спільний центр аналізу, підготовки та навчання (JATEC). Ця структура потрібна не тільки, щоб підвищити оперативну сумісність українських і натовських військ. Через Центр хочуть “застосовувати уроки війни Росії проти України”. Будуть і нові призначення: генсек НАТО визначиться із старшим представником блоку в Україні.
Прописане в декларації і слово “незворотний”: “Ми повністю підтримуємо право України обирати власний механізм безпеки та вирішувати власне майбутнє без зовнішнього втручання. Майбутнє України — в НАТО. Україна стає все більш оперативною та політично інтегрованою з Альянсом… Поки Україна продовжує цю життєво важливу роботу, ми продовжуватимемо підтримувати її на незворотному шляху до повної євроатлантичної інтеграції, включаючи членство в НАТО. Ми ще раз підтверджуємо, що зможемо надіслати Україні запрошення приєднатися до Альянсу, коли члени Альянсу погодяться і умови будуть виконані”.
А “мостом” до членства є “рішення НАТО та Ради Україна — НАТО”, ухвалені під час саміту, і поточна робота членів Альянсу.
Про відповідальних за війну
НАТО покладає виключну відповідальність за російсько-українську війну на РФ. Закликає країну-агресора припинити її. Не визнає Альянс анексії українських територій і закликає вивести російські війська не тільки з України, а й із Молдови та Грузії.
“Росія прагне фундаментально змінити архітектуру євроатлантичної безпеки. Загальна загроза, яку Росія становить для НАТО, зберігатиметься в довгостроковій перспективі. Росія відновлює та розширює свій військовий потенціал, продовжує порушувати повітряний простір та вести провокаційну діяльність. Ми солідарні з усіма членами Альянсу, які постраждали від цих дій. НАТО не прагне конфронтації і не становить загрози для Росії. Ми, як і раніше, готові підтримувати канали зв’язку з Москвою, щоб зменшити ризик і запобігти ескалації”, — зазначено в документі.
Є претензії в НАТО і до Китаю, який називають “вирішальним чинником” російсько-української війни. А все — через “безмежне” партнерство КНР і РФ, у якому є і підтримка оборонно-промислової бази росіян. Альянс закликав китайців припинити допомагати Росії: не передавати матеріалів подвійного призначення, які використовують у російській оборонці. “КНР не може дозволити найбільшу війну в Європі в новітній історії без негативного впливу на її інтереси та репутацію”, — зазначено в декларації.
Ще Китаю закидають причетність до кібер- та гібридної діяльності, поширення дезінформації. НАТО стурбоване і “розвитком космічних можливостей і діяльності КНР”, розширенням її ядерного потенціалу. Альянс говорить, що “відкритий для конструктивної взаємодії” з КНР, бо це в його безпекових інтересах.
Про власний захист
Зобов’язання захищати один одного для членів НАТО є залізним. Про це йдеться в декларації, у якій Альянс перераховує фактори, окрім українського, що впливають на його безпеку. Йдеться і про “конфлікт, крихкість та нестабільність в Африці та на Близькому Сході”, про “дії Ірану з дестабілізації”, амбіції та політику Китаю.
Тому Альянс декларує, що і надалі вкладатиме кошти в оборону. А мета фінансування на 2% ВВП для національних урядів може змінитися. “Ми підтверджуємо, що в багатьох випадках знадобляться витрати, що перевищують 2% ВВП”, — йдеться в документі.
НАТО в цьому документі звітує, що на східному фланзі вже розмістили свої боєздатні сили та “розширили здатність Альянсу швидко посилювати будь-якого члена…, який опиниться під загрозою”. Є і нові оборонні плани, які “здатні стримати потенційного супротивника”, і зробити це можна буде за короткий проміжок часу. Їх впроваджують, щоб бути готовими до «високоінтенсивної та багатосферної колективної оборони».
НАТО буде більше озброюватися, зокрема йдеться про протиповітряну та протиракетну оборону, робитиме спільні закупи, хоче зміцнити і космічний потенціал, створити Інтегрований центр кіберзахисту. Посилює Альянс і захист критично важливої підводної інфраструктури, інвестуватиме в біологічний, хімічний, радіологічний та ядерний захист.