Падіння світових фондових ринків почалося в п’ятницю, 2 серпня: індекс Токійської біржі Nikkei знизився більш ніж на 2 200 пунктів, що стало рекордним за останні роки. У понеділок, 5 липня, обвал продовжився: найбільше знизились індекси в азійських країнах — в Японії на 12%, у Південній Кореї на понад 9%, а у Тайвані на 8,4%. Ринки європейських країн обвалились менше, але індекси також впали.
Падіння японського ринку 5 серпня стало найбільшим з часів “чорного понеділка” (всесвітнього краху фондового ринку) у жовтні 1987, пише RFI.
Фондові ринки в Сінгапурі, Індонезії, Таїланді та на Філіппінах впали менше — приблизно на 2%-3%.
Індекси британських бірж FTSE 100 та FTSE 250 знизились на 3% та більш як 4% відповідно, у Франції, Португалії та Іспанії ці показники впали на 2-3%, 1% втратив німецький ринок Dax.
Причини
Падіння фондових ринків сталося після появи даних про ринок праці в США за липень: кількість вакансій виявилася набагато нижчою, ніж очікувалося. Протягом місяця було створено близько 114 000 робочих місць, а на Волл-стріт прогнозували, що з’явиться 175 000 нових вакансій. Цей показник став найменшим із грудня 2023-го та другим по слабкості у порівнянні з березнем 2020-го — останнім місяцем перед початком пандемії коронавірусу.
На цьому тлі зросли побоювання щодо можливої економічної рецесії у США: економісти Golden Sacks заявили, що за місяць її вірогідність зросла на 10% і наразі становить 25%.
“Падіння ринків спровоковано тим, що практично до 4,5% збільшилося безробіття у Сполучених Штатах Америки, — каже український економіст Олег Пензин. — Власне, проблема навіть не у самому збільшенні безробіття, а зменшенні вакансій по нових робочих місцях, які створені. А це спровокувало певні побоювання щодо можливої рецесії. Але, як на мене, там набагато більше чисто психологічних факторів, які стосуються професійних гравців цього ринку”, — каже експерт.
Sky News зазначає, що хвилювання гравців ринку виникли на тлі побоювань щодо збільшення економічної потужності Китаю, а також кількох «слабких» звітів великих технологічних компаній, які спровокували нервування інвесторів щодо розміру прибутків від штучного інтелекту.
Наслідки для світової економіки
Оцінюючи сьогоднішнє падіння, слід згадати, що близько двох місяців тому фондові ринки, навпаки, стрімко зростали та навіть фіксувалися історичні максимуми індексів — тож зниження показників зараз не варто драматизувати, вважає економіст Олег Пензин. До того ж ринок цінних паперів є певною мірою віртуальним і має дуже слабкий вплив на реальні економіки країн.
“Тому в даній ситуації ні на поточну роботу підприємств, ні на виробництво, ні на ціни товарів, які виробляють підприємства, зниження індексів за великим рахунком не вплине. Тож безпосередньо на громадянах країн, де відбувається падіння індексів, вони не відобразяться. Тому я б на сьогоднішній момент не абсолютизував ці процеси. Це скоріше “гра на нервах” учасників ринку, аніж реальні процеси, що відбиваються на економіках країн”, — каже економіст, та прогнозує: цілком імовірно, що найближчим часом ринки знову почнуть зростати.
Справжні зрушення та більш суттєві зміни на біржах світ побачить вже у вересні-жовтні, ближче до виборів у США.