Кожна година, протягом якої ракетна тривога змушує український бізнес зупиняти роботу, коштує економіці близько $45 млн. Російські війська дедалі активніше атакують промислові підприємства, склади, логістичну інфраструктуру та дата-центри, намагаючись завдати максимальної шкоди економіці країни.
Про це міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко розповів The Guardian.
За словами міністра, російські атаки змушують значну частину економіки регулярно зупинятися, оскільки працівники під час тривог мають переходити в укриття. У деякі дні повітряні тривоги можуть тривати до десяти годин.
“Якщо люди перебувають у бункері, бізнес зупиняється”, — пояснив Кравченко.
Особливою проблемою стало швидке поширення російських реактивних безпілотників, які останніми тижнями активно застосовуються для атак на Київ та інші регіони.
Щоб зменшити економічні втрати, уряд запровадив дворівневу систему попереджень. “Червоний” рівень оголошується при загрозі ракетного удару і передбачає необхідність перейти в укриття, тоді як “жовтий” сигнал використовується при загрозі дронів і дозволяє багатьом підприємствам продовжувати роботу.
За словами Кравченка, під час “жовтих” тривог роботу продовжують понад половина підприємств.
Водночас такий режим не гарантує безпеки. The Guardian нагадує, що 28 вересня російський реактивний безпілотник під час “жовтого” попередження вдарив по будівлі Національної академії наук у центрі Києва, де в цей момент перебували працівники.
За оцінкою міністра, лише протягом 2026 року російські удари завдали близько $10 млрд збитків основним фондам України. Серед цілей були металургійні підприємства, склади, логістичні об’єкти та дата-центри.
Кравченко вважає, що Україна краще підготувалася до майбутньої зими, яка, за його словами, може стати “найважчою і найсуворішою” від початку війни. Очікується подальший тиск на енергетику, інфраструктуру та підприємства, які вже постраждали від російських атак.
Уряд також обговорює можливість дозволити більшій кількості приватних компаній купувати українські системи протиповітряної оборони. Водночас міністр визнав, що бізнес не зможе повністю захиститися від російських ракет і безпілотників.
Російські удари посилюють і навантаження на державні фінанси. За словами Кравченка, уряд скоротив нестачу фінансування бюджету на цей рік із приблизно $27 млрд до $20 млрд завдяки скороченню видатків і пошуку додаткових внутрішніх резервів.
Україна веде переговори про додаткове фінансування з ЄС, Японією, Канадою та Великою Британією, зокрема про можливість раніше отримати частину кредитів, запланованих на наступний рік.
Кравченко пояснив дефіцит нижчими, ніж очікувалося, державними доходами та постійним зростанням вартості війни. Додаткові ресурси, зокрема, потрібні для систем ППО та розробки дронів-перехоплювачів проти нових російських реактивних безпілотників.
За оцінкою міністра, у 2027 році Україні знадобиться $52,6 млрд зовнішнього фінансування, тоді як наразі підтверджено близько $20 млрд. Серед можливих кроків уряд також обговорює подальше скорочення видатків і підвищення податків.
Кравченко також визнав, що в Європі зростає втома від війни, що може ускладнювати залучення подальшої міжнародної підтримки.
