Президент Байден неодноразово і по праву називав ставки на президентських виборах у листопаді цього року не інакше як майбутнім американської демократії, йдеться в редакційній статті видання The New York Times.
Дональд Трамп довів, що являє собою серйозну загрозу для цієї демократії – непостійний і егоїстичний діяч, не гідний довіри суспільства. Він систематично намагався підірвати чесність виборів. Його прихильники публічно описали програму дій на 2025 рік, яка дасть йому змогу виконати найрізкіші з його обіцянок і погроз. Якщо його повернуть на посаду, він присягнувся стати президентом іншого типу, не обмеженим стримувальними факторами влади, вбудованими в американську політичну систему.
Байден стверджує, що саме він є кандидатом, який має найкращі шанси впоратися з цією загрозою тиранії і перемогти її. Його аргументи багато в чому ґрунтуються на тому, що він випередив Трампа у 2020 році. Це вже не є достатньою підставою для того, щоб Байден став кандидатом від демократів цього року.
На дебатах у четвер президент мав переконати американську громадськість у тому, що він відповідає грізним вимогам посади, яку він хоче обійняти ще на один термін. Однак не можна очікувати, що виборці проігнорують те, що й так було очевидно: Містер Байден уже не та людина, якою він був чотири роки тому.
У четвер увечері президент постав тінню великого державного службовця. Він насилу пояснив, чого він доб’ється під час другого терміну. Він насилу відповідав на провокації пана Трампа. Він намагався закликати Трампа до відповіді за його брехню, невдачі і плани, від яких холоне душа. Не раз він насилу добирався до кінця речення.
Пан Байден був гідним захоплення президентом. Під його керівництвом країна процвітала і почала розв’язувати низку довгострокових проблем, а рани, завдані паном Трампом, почали затягуватися. Але найбільше суспільне служіння, яке зараз може надати пан Байден, – це оголосити, що він не буде продовжувати балотуватися на переобрання.
У нинішній ситуації президент вплутався в безрозсудну авантюру. Лідери демократів краще підготовлені до того, щоб представити чіткі, переконливі та енергійні альтернативи другому президентству Трампа. У партії немає причин ризикувати стабільністю і безпекою країни, змушуючи виборців обирати між недоліками пана Трампа і пана Байдена. Це занадто велика ставка, щоб просто сподіватися, що американці не помітять або не звернуть уваги на вік і неміч пана Байдена, які вони бачать на власні очі.
Сполученим Штатам потрібен сильніший суперник ймовірному кандидату від республіканців. Висування нового кандидата від демократів на такому пізньому етапі кампанії – рішення не з легких, але воно відображає масштаб і серйозність виклику, кинутого паном Трампом цінностям та інститутам країни, і неадекватність пана Байдена для протистояння йому.
Припинення висунення його кандидатури суперечить усім особистим і політичним інстинктам пана Байдена. У минулому він виходив із трагедій і невдач і, очевидно, вірить, що зможе зробити це знову. Прихильники президента вже пояснюють дебати в четвер як одну точку даних порівняно з трьома роками досягнень. Але виступ президента не можна списати на невдалу ніч чи звалити на удавану застуду, бо він підтвердив побоювання, що накопичувалися місяцями і навіть роками. Навіть коли пан Байден намагався викласти свої політичні пропозиції, він спотикався. Це не може бути переважено іншими публічними виступами, тому що він обмежив і ретельно контролює свої публічні виступи.
Слід пам’ятати, що пан Байден викликав пана Трампа на цю словесну дуель. Він встановив правила і наполіг на даті, призначеній на кілька місяців раніше, ніж усі попередні передвиборчі дебати. Він розумів, що йому необхідно відповісти на давні побоювання громадськості з приводу його розумових здібностей, і зробити це потрібно якомога швидше.
Правда, з якою містеру Байдену необхідно зіткнутися зараз, полягає в тому, що він провалив свій власний тест.
В опитуваннях та інтерв’ю виборці кажуть, що їм потрібні свіжі голоси, які могли б протистояти пану Трампу. І втіхою для пана Байдена та його прихильників є те, що ще є час згуртуватися за іншого кандидата. У той час як американці звикли до довгої низки багаторічних президентських виборів, у багатьох демократичних країнах кампанії відбуваються протягом кількох місяців.
Трагедія полягає в тому, що самі республіканці не зайнялися глибшим розбором ситуації після дебатів у четвер. Виступ самого пана Трампа слід вважати дискваліфікуючим. Він нахабно і багаторазово брехав про свої дії, про свій президентський послужний список і про свого суперника. Він описав плани, які завдадуть шкоди американській економіці, підірвуть громадянські свободи і зіпсують відносини Америки з іншими країнами. Він відмовився пообіцяти, що визнає поразку, повернувшись до риторики, яка спровокувала напад на Конгрес 6 січня.
Однак Республіканська партія була захоплена амбіціями пана Трампа. Демократична партія повинна поставити інтереси нації вище за амбіції однієї людини.
Демократи, які підпорядковувалися пану Байдену, тепер повинні знайти в собі мужність сказати лідеру партії просту правду. Довірені особи і помічники, які заохочували кандидатуру президента і ховали його від незапланованих виступів на публіці, повинні усвідомити, якої шкоди завдано репутації пана Байдена і як малоймовірно, що він зможе її відновити.
У четвер увечері містер Байден відповів на термінове запитання. Це була не та відповідь, на яку розраховував він сам і його прихильники. Але якщо ризик другого терміну Трампа такий великий, як він каже – а ми згодні з ним, що небезпека величезна, – то його відданість цій країні залишає йому та його партії лише один вибір.
Найочевидніший шлях для демократів до перемоги над кандидатом, якого визначає його брехня, – це чесна розмова з американською громадськістю: визнати, що пан Байден не може продовжувати свої перегони, і створити процес вибору когось, хто здатен посісти його місце, щоб перемогти пана Трампа в листопаді.
Це найкращий шанс захистити душу нації – те, що спонукало пана Байдена балотуватися в президенти 2019 року – від злісного спотворення пана Трампа. І це найкраща послуга, яку пан Байден може надати країні, якій він так довго благородно служив.