Росія сповільнила постачання природного газу до Європи на тлі війни в Україні — і через це товарний гігант перебуває під «серйозним напруженням», виявив аналіз Єльського університету, на який посилається у своїй статті видання Business Insider.
«Всупереч широко поширеній тривозі щодо негативного впливу російсько-української війни на світові ціни на сировину, важливість товарного експорту до Росії значно перевищує важливість російського товарного експорту до решти світу», — пишуть експерти в аналізі.
Європа залежить від Росії для забезпечення 40% своїх загальних потреб у природному газі, від приготування їжі в будинках до спалювання у електростанціях. Прогнозують навіть зимову енергетичну кризу, оскільки Росія скоротила потік природного газу на континент, посилаючись на виклики, пов’язані з санкціями.
Незважаючи на це, саме російська економіка «найбільше страждає від зміни ланцюгів постачання природного газу» в довгостроковій перспективі, пишуть автори Єльського університету. Це тому, що ЄС вже погодився заборонити майже весь імпорт російської нафти з кінця 2022 року та заявив, що скоротить імпорт вугілля з середини серпня. Кілька європейських країн, включаючи Німеччину та Італію, також працюють над тим, щоб відмовитися від російського газу.
Загальний експортний дохід Росії в основному походить від вуглеводів. «Ці доходи від експорту становлять більше половини загального державного бюджету Росії в більшості років – і, ймовірно, зараз навіть більшу частку», – написала команда Єльського університету.
Дослідження під керівництвом Джеффрі Зонненфельда, професора Єльської школи менеджменту, також показало, що російська економіка «похитується» від широких міжнародних санкцій. Його висновки відрізняються від досліджень російської економіки, які показують, що вона тримається краще, ніж очікувалося, частково завдяки потужним прибуткам від її величезної нафтогазової промисловості.
Щоб пом’якшити наслідки зниження продажів енергії до Європи, російський президент Володимир Путін розміщує російський експорт енергоносіїв на інші ринки, наприклад в Азію, але зі знижкою.
«Його ізоляція від заходу спустошила стратегічну позицію Росії в переговорах з Китаєм та Індією, які, як відомо, цінують покупців, які зберігають тісні зв’язки з іншими великими експортерами сировини», – написала команда Єльського університету.
«Ці країни раніше не соромилися використовувати країни-ізгої під санкціями, причому, як відомо, Китай регулярно укладає нафтові угоди з великими знижками з такими країнами, як Іран і Венесуела», — додають автори.
Після вторгнення в Україну ціни на флагманську російську нафту Urals значно впали. Згідно з підбіркою Bloomberg даних Міністерства фінансів Росії та Міжконтинентальної біржі, з січня по лютий ціна на нафту марки Urals була вищою на 1,50 долара до міжнародної нафти марки Brent, але з тих пір вона впала до 25,80 долара щодо Brent .
«Тепер вона має справу з позиції слабкості щодо втрати своїх колишніх основних ринків», — написала команда Єльського університету, додавши, що стратегічне становище Росії як експортера товарів «безповоротно погіршилося».