Європейський Союз опублікував щорічний звіт щодо виконання Україною Угоди про асоціацію: попри труднощі, проведені реформи дають змогу Україні впевнено вступити в новий етап євроінтеграції.
"Ми і надалі підтримуватимемо Україну на цьому шляху", – прокоментувала Європейська комісія на своїй сторінці у твіттері оприлюднений напередодні засідання Ради асоціації ЄС-Україна, яке заплановано на 5 вересня, документ, в якому йдеться про реалізацію Україною реформ у межах Угоди про асоціацію між ЄС та Україною за період із моменту публікації останнього звіту 1 грудня 2020 року та до початку повномасштабної російської військової агресії 24 лютого 2022 року.
Високий представник ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки, віце-президент Жозеп Боррель з огляду на це сказав: "Попри виклики, зокрема ті, що виходять від Росії, Україна зробила важливі кроки щодо реалізації Угоди про асоціацію. Реформи, проведені на сьогодні в цих межах, дають Україні змогу з упевненістю приступити до нового етапу своїх відносин з ЄС після рішення Європейської ради про статус України як країни-кандидата. Незаконна та неспровокована військова агресія Росії проти України не відверне ЄС на підтримку програми реформ України".
У свою чергу європейський комісар з питань сусідства та розширення Олівер Варгеї додав: "У 2021 році Україна продовжила курс на реформи та європейську інтеграцію. Після рішення Європейської ради надати Україні перспективу членства в ЄС та статус країни-кандидата, Україні необхідно проводити подальші реформи, особливо у сфері правосуддя, верховенства права, боротьби з корупцією та основних прав, що передбачає ухвалення та реалізацію законодавства про процедуру відбору суддів Конституційного Суду України, ухвалення всеосяжного стратегічного плану реформи правоохоронного сектору, а також завершення реформи правової бази для національних меншин та схвалення ефективних механізмів реалізації".
Безпосередньо в самому документі зазначається, що в період, який охоплює звіт, "Україна зіткнулася з викликами через дестабілізуючі дії Росії, конфлікт на сході та пандемію коронавірусу". У звіті наголошується, що Україна продовжує приділяти пріоритетну увагу асоціації та подальшій інтеграції з ЄС, і що, попри ці проблеми, ключові реформи отримали новий імпульс.
У галузі правосуддя, верховенства права та боротьби з корупцією відбулася низка позитивних зрушень, зокрема ухвалення ключових законів, спрямованих на реформування Вищої ради юстиції (ВРЮ) та відтворення Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). "Значні невирішені проблеми включають термінову реформу Конституційного Суду (КС). Було ухвалено новий закон про Національне антикорупційне бюро (НАБУ), що встановлює таку необхідну чітку правову базу для управління. Процес відбору нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) не завершено. Вищий антикорупційний суд (ВАКС) продовжував нарощувати солідну репутацію, і було ухвалено закон про захист інформаторів. Іще один важливий крок було зроблено у реформуванні української системи боротьби з тяжкими економічними та фінансовими злочинами зі створенням Бюро економічної безпеки (БЕБ)", – йдеться в основних встановлених фактах.
Окрім того, у звіті йдеться, що уряд ухвалив нову стратегію реформи державного управління відповідно до європейських принципів державного управління, і було відновлено набір на державну службу на основі заслуг.
"Втручання уряду в управління державною енергетичною компанією "Нафтогаз" викликало занепокоєння з приводу проведення реформи корпоративного управління на державному підприємстві (ДП). Новий законопроєкт про корпоративне управління ДП пройшов перше парламентське читання у липні 2021 року. Він спрямований на приведення українського законодавства у відповідність до керівних принципів. Фінансовий сектор України залишався прибутковим, попри вплив кризи COVID-19. Однак події в Національному банку України (НБУ) викликали занепокоєння щодо незалежності Центрального банку та банківського нагляду", – наголошується у звіті.
Щодо енергетичної сфери, то в документі зазначено, що оптовий ринок електроенергії України продовжував функціонувати "з деякими ознаками перекручування та маніпулювання ринком". "Стратегічна мета підключення української електромережі до континентальної європейської мережі була головним пріоритетом для України в електроенергетичному секторі та дала змогу зрештою підключитися до мережі 16 березня 2022 року", – наголошується в тексті.
Крім того, в екологічних реформах у 2021 році було досягнуто незначного прогресу, а в галузі дій щодо боротьби зі зміною клімату Україна прийняла та представила свій внесок у Паризьку угоду та Національну стратегію адаптації до зміни клімату. "Розпочався цілеспрямований діалог ЄС-Україна щодо Зеленої угоди ЄС та зеленої трансформації України, і в Брюсселі та Києві було проведено дві розширені робочі сесії", – констатують у звіті.
Зазначається також, що Україна продовжує досягати значних успіхів у галузі цифрової трансформації. "Україна ухвалила закон про регулятор телекомунікацій, що є важливим кроком у приведенні свого законодавства у відповідність до законодавства ЄС. Цифрова трансформація вже сприяла більш ефективному та прозорому управлінню та боротьбі з корупцією", – наголошується в документі.
Крім того, у звіті нагадали про четвертий звіт щодо механізму призупинення візового режиму від 4 серпня 2021 року, в якому зроблено висновок про те, що загалом Україна продовжує виконувати контрольні показники лібералізації візового режиму та вжила заходів для виконання попередніх рекомендацій. "Проте необхідні подальші зусилля, зокрема у сфері боротьби з корупцією, відмиванням грошей, запобігання організованій злочинності та боротьби з нею", – констатують у документі.
"Європейський Союз продовжуватиме підтримувати Україну в її комплексній програмі реформ", – запевнили в Єврокомісії.