Космічні польоти змінюють не лише кістки й м’язи астронавтів, а й роботу мозку. Нове дослідження показало, що в умовах мікрогравітації мозок переналаштовується, і це може стати проблемою для майбутніх місій на Місяць і Марс.
Про це пише BBC.
Вплив космічних польотів на тіло людини добре відомий: у невагомості слабшають м’язи, кістки втрачають кальцій, а рідини накопичуються у верхній частині тіла. Саме тому в астронавтів часто з’являються одутлі обличчя, а після тривалих місій їм потрібна реабілітація.
Астронавт Європейського космічного агентства Лука Пармітано, якого обрали до екіпажу Artemis III, розповідав, що вже за кілька тижнів у космосі тіло помітно змінюється: ноги стають худішими, а обличчя — круглішим.
Нове дослідження науковців Біркбека, Лондонського університету, об’єднало результати 15 досліджень візуалізації мозку за участю близько 377 людей — астронавтів і добровольців у земних симуляціях космічних польотів. Дослідники дійшли висновку, що мозок фізично пристосовується до відсутності гравітації та переналаштовується під нове середовище.
“Це прекрасна нейропластичність — ми виявили, що в мозку є і структурні, і функціональні зміни”, — сказала провідна авторка дослідження Еліза Раффаелла Ферре.
Зміни зачіпають ділянки мозку, які відповідають за рух, рівновагу та усвідомлення тіла. За словами Ферре, мозок людини постійно враховує гравітацію, тому на Землі звичайні дії не потребують зусиль — він автоматично компенсує силу тяжіння. Проблема в тому, що адаптація до нових умов потребує часу. На МКС це не критично: астронавти спершу поводяться незграбно, але потім адаптуються, а після повернення проходять реабілітацію.
Під час майбутніх польотів на Місяць або Марс ситуація може бути складнішою. Після приблизно восьми місяців у космосі екіпаж добре пристосується до мікрогравітації, і навіть вихід у марсіанській гравітації може стати викликом. М’язи й кістки підтримуватимуть щоденними вправами, але мозок, який ними керує, може бути не готовим до різкої зміни умов. Це може дезорієнтувати екіпаж і створити ризики під час посадки.
“Ви можете мати неймовірну ракету, але якщо не здатні нею керувати, якщо не здатні ухвалювати правильні рішення через ці сенсомоторні зміни, можуть виникнути проблеми”, — сказала Ферре.
Одним із можливих рішень могла б стати штучна гравітація на космічному кораблі, але така система була б дуже дорогою через додаткову масу. Ферре також працює над методами стимуляції ділянок мозку, які реагують на гравітацію, слабкими електричними струмами.
