Телефонна розмова президента Фінляндії Александра Стубба та прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре з Володимиром Путіним стала частиною спроб Європи активніше долучитися до дипломатії щодо завершення війни в Україні. Водночас ініціатива викликала критику з боку низки європейських лідерів і знову загострила питання, хто саме має представляти Європу в контактах із Кремлем.
Про це пише The New York Times.
За даними видання, дзвінок мав стати продовженням зустрічі високого рівня, яка відбулася в Осло минулого тижня за участю президента України Володимира Зеленського, Стубба, Стьоре та представників адміністрації президента США Дональда Трампа.
Спочатку розмова з Путіним мала тривати близько 20 хвилин, однак зрештою розтягнулася на 90.
Європа намагається активніше впливати на переговори
The New York Times зазначає, що європейські лідери дедалі активніше намагаються долучитися до мирного процесу, оскільки побоюються, що інтереси України та самої Європи можуть бути недостатньо враховані у переговорах між Вашингтоном і Москвою.
За інформацією уряду Норвегії, метою дзвінка було напряму передати Путіну позиції щодо майбутніх переговорів та сприяти завершенню війни.
Нові зустрічі щодо війни в Україні заплановані на листопад в Абу-Дабі.
У Європі при цьому дедалі гостріше постає питання про те, хто саме має вести діалог із Кремлем.
Протягом останніх місяців європейські країни намагалися визначити єдиного представника для переговорів із Москвою, однак домовитися про таку кандидатуру досі не вдалося.
Данія різко відреагувала на дзвінок
Однією з найжорсткіших критиків ініціативи стала прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен.
“Я дуже скептично ставлюся до цієї норвезької та фінської ініціативи. Вона не була скоординована з рештою з нас”, — заявила вона.
За словами Фредеріксен, вона не бачить ознак того, що Росія прагне миру.
Вона також наголосила, що європейські держави мають діяти узгоджено.
“Ми повинні зберігати єдність Європи, а не діяти поодинці”, — сказала прем’єрка Данії.
Швеція також попередила про ризики
До критики долучився і прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон.
Він заявив, що окремі переговорні ініціативи можуть бути небезпечними, якщо створюють ризик розколу європейської позиції.
“Проводити переговори, які ризикують розділити єдиний європейський голос, небезпечно”, — сказав Крістерссон.
При цьому він уточнив, що поки не стверджує, що саме це сталося у випадку Фінляндії та Норвегії, оскільки не знає всіх деталей розмови.
ЄС знав про дзвінок заздалегідь
Попри критику окремих держав, європейські інституції були поінформовані про запланований контакт із Путіним.
За словами двох співрозмовників NYT, посадовців Євросоюзу попередили про дзвінок ще до його проведення.
Речниця Європейської комісії Паула Піньо заявила, що переговори щодо України відбуваються у різних форматах, у різних місцях і на різних рівнях.
За її словами, дзвінок Стубба і Стьоре Путіну став продовженням зустрічі, яка раніше відбулася в Осло.
Фінляндія входить до Європейського Союзу, тоді як Норвегія не є його членом.
Чому Європі важливо бути за столом переговорів
The New York Times зазначає, що багато потенційних елементів майбутнього мирного врегулювання безпосередньо стосуються Європи.
Йдеться, зокрема, про санкції проти Росії, а також про мільярди доларів російських державних активів, заморожених у Бельгії.
Крім того, саме європейські країни протягом війни надавали Україні масштабну фінансову, військову та дипломатичну підтримку.
У Москві, як зазначає видання, дедалі більше усвідомлюють, що остаточне врегулювання навряд чи можливе без участі Європи.
Представники Кремля останнім часом також заявляли, що було б доцільно, якби європейські країни визначили єдиного переговорника.
Стубб може стати одним із кандидатів
Одним із можливих представників Європи в контактах із Москвою називають президента Фінляндії Александра Стубба.
Він зберігає робочі відносини з Дональдом Трампом і, як зазначає NYT, може стати важливою фігурою у випадку, якщо Європа та США спробують узгодити спільний підхід до переговорів.
Водночас російські посадовці раніше критикували Стубба, зокрема за його підтримку українських ударів по території Росії.
Однак співрозмовник видання, знайомий із позицією Путіна, стверджує, що російський керівник, ймовірно, був би готовий сприймати фінського президента як одного з європейських співрозмовників.
Стьоре: Путін повторив знайому позицію
Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре після дзвінка заявив, що значна частина сказаного Путіним уже була відома.
За його словами, російський керівник виклав власне бачення розвитку війни, починаючи з 2014 року.
“Він викладає свою позицію, ми викладаємо свою”, — описав розмову Стьоре.
Його слова перегукуються з інформацією інших західних ЗМІ, які повідомляли, що під час 90-хвилинної розмови Путін значну частину часу присвятив власному трактуванню історії та причин війни.
На тлі змін у позиції Трампа
NYT пов’язує посилення європейської дипломатичної активності зі змінами у підході адміністрації Дональда Трампа.
За оцінкою видання, в останні тижні американський президент став демонструвати більш прихильну до Москви позицію.
Зокрема, Вашингтон погодився на закупівлю російського дизельного пального, а Трамп публічно критикував українське керівництво.
У Європі це викликає побоювання, що під час майбутніх переговорів Україна може опинитися під надмірним тиском щодо поступок Росії.
Саме тому європейські столиці намагаються активніше включитися в дипломатичний процес.
Однак суперечки навколо дзвінка Стубба і Стьоре показали, що єдиної позиції щодо формату таких контактів у Європі поки немає.
Раніше “Головне в Україні” повідомляло, що Александр Стубб і Йонас Гар Стьоре провели телефонну розмову з Володимиром Путіним після консультацій з Україною. Пізніше Володимир Зеленський розповів, що вони закликали російського керівника до реальних кроків із деескалації та обговорили підготовку тристоронніх переговорів України, США та Росії.
