Дефіцит пального в Росії, спричинений українськими ударами безпілотників по нафтопереробних заводах, поширився на країни Центральної Азії, які залежать від російських поставок. Про це пише Reuters із посиланням на трейдерів та учасників паливного ринку.
За даними джерел агентства, залізничний експорт авіаційного пального до Центральної Азії та Афганістану в червні скоротився більш ніж на 92% порівняно з травнем — до 3,8 тисячі тонн.
Постачання бензину за цей період зменшилося на 34% — до 99,3 тисячі тонн. Водночас експорт дизельного пального зріс зі 167,5 тисячі тонн у травні до 237,7 тисячі тонн у червні.
Попри загальне падіння у червні, за перше півріччя 2026 року російський експорт пального до Центральної Азії та Афганістану зріс на 7% у річному вимірі — до 3,82 мільйона тонн. Торік постачання з Росії до регіону збільшилися на 19%.
На компанію “Роснефть” припало майже половина постачань бензину. Серед інших постачальників — “Газпром нафтохім Салават” і “Газпром нефть”.
Україна посилила удари по російській енергетичній інфраструктурі, зокрема по нафтопереробних заводах, намагаючись послабити воєнні можливості Москви.
Скорочення обсягів нафтопереробки спричинило дефіцит пального в Росії. На заправках утворилися довгі черги, а ціни на бензин і дизельне пальне суттєво зросли.
Міністр енергетики Таджикистану минулого тижня повідомив, що країна має запаси пального приблизно на 60 днів і веде переговори із сусідніми державами щодо гарантування майбутніх поставок. Киргизстан також звернувся до сусідів по допомогу з пальним.
Росія запровадила заборону на експорт бензину, авіаційного та дизельного пального. Виняток зробили для постачань у межах міжурядових угод.
