Росія вже майже п’ять років тому детально сформулювала, якою бачить нову систему безпеки в Європі. У грудні 2021 року Москва запропонувала проєкт договору, який фактично обмежував би можливість НАТО розміщувати війська та озброєння у країнах, що вступили до Альянсу після 1997 року.
Про це пише The Telegraph.
Видання звернуло увагу на заяви Джареда Кушнера про те, що майбутнє врегулювання війни в Україні має включати ширше обговорення європейської “архітектури безпеки”.
У Telegraph вважають, що для розуміння того, чого може домагатися Москва, достатньо звернутися до російських пропозицій кінця 2021 року.
Що Росія пропонувала у 2021 році
У грудні 2021 року Володимир Путін оприлюднив проєкт договору з дев’яти статей.
У його четвертій статті пропонувалося заборонити НАТО розміщувати “військові сили та озброєння” на території держав, які стали членами Альянсу після 27 травня 1997 року.
Йшлося про 16 країн, серед яких Польща, Чехія та держави Балтії.
На думку авторів Telegraph, реалізація такої пропозиції різко обмежила б можливості НАТО захищати своїх східних членів.
Російський проєкт допускав розміщення сил у таких країнах у “виняткових випадках”, однак лише “за згодою всіх сторін”.
Це означало б, що Росія фактично отримувала б можливість блокувати розгортання сил НАТО у східних країнах Альянсу.
У НАТО та США тоді відкинули вимоги Москви
США та європейські країни не погодилися з російськими пропозиціями наприкінці 2021 року.
Через два місяці Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.
Telegraph зазначає, що попередні американські адміністрації розглядали вимоги Москви як спробу суттєво послабити НАТО у Центральній та Східній Європі.
Тепер тема ширшої європейської безпеки знову повертається до переговорного порядку денного.
Дональд Трамп напередодні тристоронніх переговорів України, США та Росії в Абу-Дабі заявляв про можливість “великої угоди”, яка стосуватиметься не лише України.
Трамп не може одноосібно змінити систему НАТО
Водночас Telegraph наголошує, що президент США не може самостійно виконати всі вимоги, які Москва висувала у 2021 році.
Навіть якщо США вирішили б скоротити власну військову присутність у східних країнах НАТО, там залишаються сили інших членів Альянсу.
Зокрема, видання наводить приклади близько тисячі британських військових в Естонії, двох тисяч канадських військових у Латвії та двох тисяч німецьких військових у Литві.
Крім того, закон США про національну оборону 2025 року передбачає, що в Європі мають залишатися щонайменше 76 тисяч американських військовослужбовців.
Тому, як зазначає Telegraph, Трамп не може одноосібно забезпечити повне виведення американських сил із Європи або змусити інших союзників НАТО залишити східний фланг.
Кушнер заявив, що країни не повинні мати право вето
У своїй заяві Джаред Кушнер також наголосив, що будь-які нові домовленості у сфері європейської безпеки не повинні дозволяти одній державі накладати “вето на суверенний вибір іншої”.
Telegraph звертає увагу, що такий принцип суперечив би російській пропозиції 2021 року, яка фактично давала Москві можливість блокувати військові розгортання НАТО на території частини його членів.
Видання зазначає, що саме тому залишається незрозумілим, наскільки далеко США готові зайти у переговорах із Росією щодо нової системи безпеки Європи.
Європа може заблокувати домовленості без своєї участі
Telegraph також наголошує, що будь-яка широка домовленість між США та Росією не може бути реалізована без участі самих європейських держав.
Країни Європи зберігають власні війська, оборонні структури та зобов’язання в межах НАТО, тому Вашингтон не може одноосібно змінити систему безпеки континенту.
На думку авторів, саме це дає Європі значні переговорні можливості у разі обговорення нових домовленостей із Москвою.
Водночас повернення теми “нової архітектури безпеки” до переговорів щодо України означає, що дискусія може вийти далеко за межі припинення бойових дій і торкнутися майбутньої ролі НАТО в Центральній та Східній Європі.
Раніше “Головне в Україні” повідомляло, що в Європі занепокоєні можливістю ширшої домовленості між США та Росією, яка може стосуватися не лише України, а й майбутньої системи безпеки на континенті. Європейські столиці наполягають, що такі питання не можуть вирішуватися без їхньої участі.
