Кремль розглядає можливість поступки президентові США Дональду Трампу, яка може включати авіаційне перемир’я з Україною, аби уникнути загрози вторинних санкцій, попри збереження наміру продовжувати війну.
Про це пише Bloomberg.
Як повідомили джерела, знайомі з ситуацією, чиновники визнають, що візит спецпредставника США Стіва Віткоффа до Росії цього тижня є пізньою, але все ж можливістю для досягнення домовленостей із Трампом — хоча ймовірність успіху оцінюється як низька. Один зі співрозмовників зазначив, що потенційною пропозицією може бути призупинення авіаударів, зокрема із застосуванням дронів і ракет, як жест деескалації — за умови згоди України.
Втім, президент РФ Володимир Путін не погодиться на загальне припинення вогню, оскільки війська Росії продовжують поступове просування, а військові цілі Кремля не змінилися. Наразі неясно, чи міститиме можливий жест стриманості умови, які зроблять його неприйнятним для Києва та його союзників.
Речник Кремля Дмитро Пєсков у відповідь на прохання прокоментувати можливі пропозиції щодо візиту Віткоффа заявив: “Ми вважаємо такі зустрічі дуже важливими. Але ми не коментуємо їх заздалегідь”.
Трамп заявив, що Віткофф може вирушити до Росії вже в середу — це буде його п’ятий візит за рік. Кремль підтвердив, що можлива зустріч з Путіним. Президент США погрожує з п’ятниці запровадити високі мита для країн, включно з Китаєм та Індією, які купують російську нафту та інші товари, щоб посилити тиск на Путіна і змусити його припинити війну, яка триває вже четвертий рік.
“Трампу потрібен якийсь “подарунок”, поступка з боку Росії. Повітряне перемир’я може стати таким подарунком”, — заявив близький до Кремля російський політолог Сергій Марков.
У вівторок Трамп посилив критику Індії, заявивши, що протягом 24 годин “істотно” підвищить мита на індійський експорт до США, щоб покарати Делі за купівлю російської нафти та “підживлення воєнної машини”. Індія назвала ці дії необґрунтованими.
Після повернення до Білого дому з обіцянкою швидко закінчити війну, Трамп дедалі більше розчаровується в небажанні Путіна погодитися на припинення вогню — попри шість телефонних розмов з лідером РФ від лютого. Минулого тижня він заявив журналістам: “У нас дуже поважні й приємні розмови, а потім наступної ночі гинуть люди — коли ракета влучає в місто”.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко у п’ятницю згадав про “повітряне перемир’я” під час спільного виступу з Путіним, хоча сам Путін не прокоментував цю тему. У червні Лукашенко зустрічався з американським спецпредставником по Україні Кітом Келлогом — це був візит найвищого рівня з боку США до Білорусі від 2020 року.
“Я кажу: так, Росія зацікавлена в цьому, президент Путін, але ви цього не хочете. Скажіть Зеленському, щоб погодився”, — сказав Лукашенко журналістам, маючи на увазі переговори.
Як повідомила “Українська правда” з посиланням на джерела в Офісі Президента, цього тижня Кіт Келлог має прибути до Києва для переговорів з Володимиром Зеленським.
Президент Зеленський у вівторок повідомив про продуктивну телефонну розмову з Трампом, зокрема щодо санкцій проти Росії. За його словами, президент США був повністю поінформований про удари РФ по Києву та інших містах і громадах.
Останніми тижнями Росія активізувала повітряні атаки на Україну, зокрема використовуючи рекордну кількість дронів. Путін продовжує висувати жорсткі умови для завершення війни — серед них вимоги до Києва визнати нейтральний статус, анексію Криму та ще чотирьох частково окупованих регіонів сходу і півдня України.
Україна відкидає ці вимоги, наполягаючи на припиненні вогню як передумові для подальших переговорів щодо мирної угоди.
Путін неодноразово ігнорував заклики США та ЄС до 30-денного перемир’я, хоча у травні оголосив 72-годинну “тишу» ” з нагоди 80-річчя закінчення Другої світової війни. У березні Україна та Росія погодили 30-денний мораторій на удари по енергетичній інфраструктурі після телефонних розмов з Трампом, однак згодом обидві сторони звинуватили одна одну в порушенні домовленості.
За словами Дениса Волкова, директора незалежного “Левада-Центру” в Москві, дві третини росіян підтримують завершення війни на нинішніх позиціях, тоді як чверть виступають за продовження бойових дій.
“Для більшості росіян завершення війни, навіть без повернення до колишніх кордонів, є бажаним сценарієм”, — зазначив він.