Потік західної військової допомоги Україні різко скоротився, а деякі українські гармати роблять лише по одному пострілу на день, щоб зберегти свої запаси, пише Bloomberg.
Це змушує союзників намагатися підтримувати потік поставок в Україну, розшукуючи снаряди по всьому світу. Але оскільки ці ініціативи не поспішають реалізовуватися, неясно, чи принесуть вони достатній результат у короткостроковій перспективі, щоб зберегти стабільність на лінії фронту.
“Нам не можна втрачати час… Довгострокові зобов’язання важливі, але у війні перемагає та сторона, у якої більше боєприпасів”, – заявила прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас в електронному листі Bloomberg.
За словами чиновників, які говорили на умовах анонімності, союзники президента Володимира Зеленського дедалі більше побоюються, що літній наступ росіян може прорвати оборону України.
За їхніми словами, зараз російські війська випускають у сім разів більше снарядів. Це майже вдвічі більше, ніж наприкінці січня.
Брак зберігається, незважаючи на зростаюче розуміння західними лідерами ціни зволікання. За словами одного з чиновників, знайомого з ходом обговорення питання про допомогу, вони знають, що захист території НАТО обійдеться дорожче, якщо Росія значно просунеться вглиб України.
Початок тижня приніс Україні деяку надію, що військова допомога США може бути розблокована. Спікер Палати представників Майк Джонсон заявив, що хоче затвердити фінансування “негайно”, хоча інші члени республіканського керівництва Палати представників оцінюють шанси на успіх не більше ніж у 50%.
Питання нестачі боєприпасів і ризику російського наступу, ймовірно, буде порушено, коли міністри закордонних справ країн НАТО зберуться в Брюсселі, щоб відзначити 75-річчя від дня заснування альянсу.
Українські війська протистоять російському наступу, будують укріплення на фронті довжиною 2000 кілометрів. Вони також перейшли на нові арени боротьби, атакувавши за останній місяць понад десяток нафтопереробних заводів на території Росії за допомогою ударних безпілотників.
Це призвело до скорочення виробництва палива в Росії, що, за словами Володимира Зеленського, триватиме, незважаючи на невдоволення США. Один з європейських чиновників у США сказав, що важелі впливу Вашингтона на це питання зменшуються з кожним днем, в умовах, коли американська допомога не матеріалізується.
За оцінками Міністерства оборони Естонії, цього року Росія виробить або модернізує близько 4,5 мільйона боєприпасів. Це на додаток до тих, які вона отримує з Північної Кореї та Ірану.
Євросоюз, зі свого боку, планує виробити лише 1,4 мільйона снарядів у 2024 році та 2 мільйони наступного. США прагнуть виробити 1,2 мільйона снарядів до кінця 2025 року, але ці зусилля також залежать від ухвалення Конгресом пакета допомоги.
За словами чиновників, знайомих із ситуацією на полі бою, постачання снарядів в Україну не обов’язково має відповідати російським, оскільки сучасні системи озброєнь, якими користуються ЗСУ, є більш точними, але вони мають наблизитися до цього показника. За словами одного з них, навіть збільшення кількості снарядів, що поставляються Україні, до трьох снарядів на кожні сім, випущених Росією, могло б істотно змінити ситуацію.
За словами західних чиновників, щойно виробництво в США і Європі збільшиться наприкінці цього року і наступного, поставки Києву мають стабілізуватися. Але доти головна проблема полягає в тому, щоб подолати розрив.
Очолюваний Чехією план із закупівлі сотень тисяч снарядів, зокрема за межами ЄС, має почати приносити плоди в червні. Хоча до цього ще кілька тижнів, є надія, що це хоча б додасть українським військам впевненості, що вони вже зараз можуть витрачати більше боєприпасів.