Виступаючи у п’ятницю на засіданні Ради Безпеки ООН, держсекретар США Ентоні Блінкен, не вказуючи безпосередньо на Китай, по суті розповів, що підхід Вашингтона до мирного врегулювання конфлікту в Україні відрізняється від принципів, представлених Пекіном.
Як сказав Блінкен, зараз багато країн будуть закликати до миру, але важливо розуміти, про який мир ідеться.
“Щоб мир був справедливим, він має підтримувати принципи, що лежать в основі Статуту ООН: суверенітет, територіальна цілісність, незалежність”, – цитує Ентоні Блінкена CNN.
“Щоб мир був міцним, він повинен гарантувати, що Росія не зможе просто взяти перепочинок, переозброїтися та відновити війну за кілька місяців або кілька років”, – сказав держсекретар.
“Будь-який мир, який узаконює захоплення Росією земель силою, послабить Статут ООН і надішле потенційним агресорам сигнал про те, що вони можуть вторгатися в країни і це зійде їм з рук”, – наголосив він.
“Буча – це не нормально. Маріуполь – не нормально. Ірпінь – не нормально. Бомбардування шкіл, лікарень та багатоквартирних будинків – це ненормально. Красти українських дітей із сімей та віддавати їх людям у Росію – це ненормально», – сказав Блінкен.
«Ми не повинні дозволити бездушній байдужості президента Путіна до людського життя стати нашою власною», – сказав Блінкен. «Ми повинні змусити себе пам’ятати, що за кожним звірством у цій жахливій війні та конфліктах у всьому світі стоїть людина».
Держсекретар США виступив проти того, щоб у ситуації, що склалася, однаково закликати Україну і Росію скласти зброю і назвав хибними заклики до інших країн припинити підтримувати Україну в ім’я миру.
Оприлюднений нещодавно Пекіном план із 12 пунктів включає досить розпливчасті пропозиції, але передбачає припинення бойових дій та поновлення мирних переговорів між Москвою та Києвом. У ньому в загальних словах наголошується на важливості територіальної цілісності та суверенітету і йдеться, що всі сторони мають підтримувати Росію та Україну в якнайшвидшому відновленні прямого діалогу.
Як уже заявив представник Вашингтона, через відсутність конкретніших роз’яснень у США ці пропозиції розглядають крізь призму партнерських відносин між Пекіном і Москвою.