Про це повідомий комбар 92-ОМБр під час проводів батальйону з майдану Свободи до зони АТО. Цією проблемою займатиметься СБУ та Генштаб, в підрозділу, який вирушає на передову інші завдання: навчитися відбивати атаки ворога на блокпости, насипати земляні вали довкола блокпостів, аби захистити краще особовий слад… І бороися з пияцтвом, адже не всі, кого взяли до віська добровольці.
У Харкові з майдану Свободи провели в зону АТО вояків, котрих торкнулася четверта хвиля мобілізації. Близько двох тисяч мешканців Харківщини повернуться додому відслуживши рік на на блокпостах і в окопах. Їх місце тепер займуть новомобілізовані, якими поповнилася 92-а окрема механізована бригада.
Антолій, з яким я познайомився під час проводів на одному з найбільших майданів Європи, родом із Шепетівки. Працював там на залізничному вузлі. Відслужив у Радянсьакій армії ще в 1985 році. На моє запитання, чи не жалкує про те, що його не минула ця хвиля мобілізації, що йде служити він, а не його сусід, відповідає:
– Важко було після роботи вечорами дивитися новини, бачити як воюють і гинуть наші хлопці й не мати змоги щось змінити. Тепер, коли я у війську, мені легше.
Військовий комісар Харківщини полковник Калгушкін вказує на відмінність четвертої хвилі мобіілізації від трьох попередніх. Тоді, мовляв, моблілізовані одразу ж після призиву направлялися на коплектування військових частин, а після бойового злагодження рушали на виконання бойових завдань. На цей раз вони пройшли додаткову військову підготовку. Тобто всі військовозобов’язані, в тому числі й офіцери, місяць вчилися на полігонах, навчачальних центрах та військових вишах і лише після цього ними комплектувалися військові частини, відбувалося бойове злагождження для виконання завдання.
– За радянських часів нас вчили служити, а тепер — воювати,– каже Анатолій.
У зону АТО цих хлопців везе комбат з позивним Борода. Жорсткий чоловік. Колись командував ротою снайперів. Це він минулої осені наробив шуму в Великобурлуцькому районі, перехопивши на кордоні контрабанду. А то якось майор перевдягся у цивільне, взяв паспорт і пішов на російську територію, щоб розвідати бази противника, які, каже, закладені за 40 кілометрів від нашого кордону та за 92 кілометри від Харкова. Вони й зараз там є. Техніка, зброя — все закладене і готове для передачі терористам.
А нещодавно, навпроти Вовчих Хуторів у Вовчанськом у районі вони засікли й сфотографували позиції, вириті й обладнані росіянами для ракетних установок «смерч». Спрямовані ракети прямо в фланг нашому віськовому угрупованню. Борода, тобто комбат Громов, стверджує, що ракети «смерчей» у разі чого дістануть дамби еченізького водосховища, мостів…
Інформацію передано в СБУ, Генштаб. Комбат Громов сподівається, що наше командування відреагує на цю інформацію і врахує під час організації оборони Харківщини.
Тепер-от Громов рушає разом з підлеглими міняти тих, хто вже відслужив і підлягає демобілізації. Має намір серйозно вчити нових людей як служити на блокпостах, як відбивати атаки. Проводитиме вишкіл снайперів. Колись, каже, снайперській справі вчили півроку, а зараз вистрелив на полігоні 15 набоїв, і ти вже снайпер. А ще, на його думку, потрібно, по серйозному обладнувати блокпости земляними валами, а не просто споруджувати загорожі з мішків чи навіть бетонних надовбів, аби уберегти особовий склад. Ті блокпости, котрі обладнані зараз, вважає комбат, ні від чого не рятують.
А ще, каже, потрібно серйозно боротися з пияцтвом. Коли мобілізують до віська без розбору, а не добровольців, то туди потрапляють різні люди – половина тих, у кого не все добре з дисципліною.
Де це бачено: на блокпосту несе службу 6 — 7 мобілізованих, троє з яких п’яні. Штраф за таке порушення – 16 — 17 гривень. П'ять діб гауптвахти, які колись мав право оголосити комбат, тепер скасували. Покарати подібним чином можна лише за рішенням суду. А де взяти суддю на війні? Щоправда, у Бороди є свої методи боротьби із зеленим змієм — козацькі. Секрету, які ці методи, він не розкриває. Стверджує лише одне, коли заступник командира їхньої бригади навів порядок в чистині, зокрема, і усмиривши зеленого змія, то стосунки підрозділу з місцевим населенням значно поліпшилися.
Утім, за словами комбата Громова, хлопці, котрих проводжали з майдану Свободи, знають чого вони йдуть на війну — захищати Україну. З ними, сподівається комбат, проблем не буде.
На війну вони від’їздили під звуки «Козацького маршу». Воякам махали прощально услід, називали героями, пов’язували українськими стягами, дарували хрестики та інші обереги…
У дорогу дали ласощів. А головне дівчата молодиці, матері й бабусі просили повертатися живими.
